Рубрика: Людина
Коли я вийшла на пенсію, то зрозуміла, що цих грошей мені точно не вистачить. Тоді я і насмілилася вперше в житті попросити сина, щоб він мені фінансово допоміг. Якось я йому зателефонувала, попросила, щоб він приїхав до мене як матиме час, мовляв, є розмова. Син пообіцяв, що приїде ввечері, і я стала його чекати. Коли я відчинила двері, то на порозі стояв не лише син, але і його новоспечена дружина. Я засмутилася дуже, адже розуміла, що в присутності невістки мені буде незручно просити гроші у сина. Син відразу помітив, що я засмучена, і поспішив мене заспокоїти: – Мамо, тепер Іра – член нашої родини, у мене від дружини секретів немає, тому все кажи прямо як є
– Юстино, але ж у тебе є син, чому ти йому не зателефонуєш, не попросиш допомоги? – питає мене сусідка, яка знає про мою складну ситуацію. А я і справді […]
Донька моєї рідної сестри називає мене мамою, а мого хлопця татом. Едіта ж влаштовує своє життя. Одного разу, коли я попросила її купити зимовий одяг для дівчинки, вона сказала, що раз вже я взялась виховувати її дочку, то повинна цим займатися до кінця. – В мене є куди гроші витрачати. В тебе поки дітей немає, тож “тренуйся”. – Але в мене їх так і не буде. Сергій вже не раз підіймав цю тему
Донька моєї рідної сестри називає мене мамою, а мого хлопця татом. Едіта ж влаштовує своє життя. Одного разу, коли я попросила її купити зимовий одяг для дівчинки, вона сказала, що […]
– Стефаніє, ти про мене геть не думаєш. Мені все в житті так важко дається. В тебе он, чоловік який хороший і діти успішні, а тепер і внуки радують, – наголосила сестра. – А хто ж тобі, Віро, забороняв хоч щось в тому житті робити?, – я не стрималася, бо все життя тягнула її і її п’ятьох дітей на своєму горбі. Чоловік сестри майже не працював, а їсти то щось сім’ї потрібно. А потім ця ситуації на прощанні з мамою. Якою себе бідненькою сестра виставила. Противно було слухати
– Стефаніє, ти про мене геть не думаєш. Мені все в житті так важко дається. В тебе он, чоловік який хороший і діти успішні, а тепер і внуки радують, – […]
Я подарувала Захару дитину бо надіялася, що хоч так він покине свою дружину і заживе зі мною, тою, кого по-справжньому кохає. – Орисю, Віра давно про нас знає. Вона не проти мого подвійного життя, але є одне “але” – я не маю права її покинути. – Я була спустошена і розтоптана. Але і це ще не був кінець. Одного дня в мої двері постукала сама Віра. – Ти зробила велику помилку, привівши на світ сина!
Я подарувала Захару дитину бо надіялася, що хоч так він покине свою дружину і заживе зі мною, тою, кого по-справжньому кохає. – Орисю, Віра давно про нас знає. Вона не […]
Наша невістка завжди воліла тримати з нами дистанцію. Але нещодавно її поведінка пом’якшала, проте привід цих змін не дає мені спокою.
Наш син уже давно живе окремо від нас у місті, тоді як мій чоловік, його батьки і я – у районному центрі, всього за 100 км від нього. Незважаючи на, […]
Уранці поштарка принесла листи – з банку, з фінансових установ. Спочатку я думала, що це помилка, але кожен лист був адресований мені. Заборгованість. Кредити. Прострочені виплати. – Арсене, – сказала я йому, – ти брав кредити на моє ім’я? Син лише стиснув плечима. – Це були невеликі суми, мамо. Ти ж знаєш, я завжди повертаю борги. Але борги, про які йшлося, не були маленькими. Листи свідчили про суми, які я не уявляла, як можна сплатити. Арсен завжди був красномовним, завжди знаходив слова, щоб мене заспокоїти, і цього разу не було інакше
– Мамо, ти ж розумієш, що я це зробив заради сім’ї? – голос Арсена тремтів, хоч він намагався виглядати впевнено. Я подивилася йому прямо в очі. Вперше за багато років […]
– Ну, годі базікати, – зупинив Назар. – Не ваша справа, навіщо вона приходить!- Тоді, тату, врахуй, – суворо сказала Олександра, – пізно тобі одружуватися, нема чого людей смішити, та ще й до молодих залицятися
– Стій, постривай, та зупинись ти! Не впізнав, чи що?! – Олександра, помітивши машину чоловіка, водія у районному ДАІ, відчайдушно махала, закликаючи зупинитись. Зляканий Віктор навіть вийшов із машини: – […]
Син із невісткою залишили мені на виховання онука і поїхали на заробітки. Якось я вирішила звернутися до них із проханням про невелику фінансову допомогу.
Минуло вже два дні після того, як батьки невістки купили собі новий телевізор, не надіславши нам із онуком жодної копійки. Я вже й забула цю ситуацію, навіть не сподівалася на […]
З Дмитром ми все життя їли найдешевші продукти, одягались у секонд і жодного разу не були на морі. – Краще ми зараз “підтягнемо паски”, проте будемо впевнені, що матимемо гідну старість, – повторював чоловік, а я йому вірила. Ось тому коли Дмитра раптово не стало, я була здивована його “останньою волею”. 1 000 гривень, це все, на що я біля нього заслужила. Всі збереження і навіть наш будинок від “подарував” церкві
З Дмитром ми все життя їли найдешевші продукти, одягались у секонд і жодного разу не були на морі. – Краще ми зараз “підтягнемо паски”, проте будемо впевнені, що матимемо гідну […]
– Це моя весільна сукня??? – я не вірила очам, ось-ось з них бризнуть сльози. – Вона ж не нова! – Звісно, не нова, Оленко, – спокійно відповіла свекруха, дивлячись на мене так, ніби я сказала щось дивне. – Це сукня ще моєї бабусі. Моя мама і я в ній заміж вийшли. Це наша непорушна традиція. Чи скасувати весілля чи погодитися на умову свекрухи?
– Це моя весільна сукня??? – я не вірила очам, ось-ось з них бризнуть сльози. – Вона ж не нова! – Звісно, не нова, Оленко, – спокійно відповіла свекруха, дивлячись […]