Рубрика: Людина
Знаєте, як це буває – копаєшся в кишенях чоловікового піджака перед пранням, і раптом знаходиш щось таке?Ось і я так. Спочатку навіть не зрозуміла, що то за папірці такі. Розгорнула – а там путівки! На двох! До Туреччини, до п’ятизіркового готелю, все включено!
“– Що робити? Скандал закотити? Речі його надвір викинути? Чи промовчати, вдати, що нічого не знайшла? Знаєте, як це буває – копаєшся в кишенях чоловікового піджака перед пранням, і раптом […]
– Людмило! – не витримала вона третього дня. – Помідори у теплиці засихають! – Нічим не можу допомогти, – відповіла Люда, не відволікаючись від в’язання. – Це ваші помідори. – А їсти ми їх разом будемо! – Ні, дякую. Я краще в магазині куплю.
Людмила їхала на дачу з настроєм розпочати новий сезон, передчуваючи, як поратиметься на грядках, висаджуватиме улюблені квіти й готуватиме для чоловіка Андрія свіжі овочеві салати. Ледве відкривши хвіртку, вона почула […]
— Катя, привіт! — бадьоро і сонячно відповіла Валерія, ніби дзвонила поділитися рецептом пирога. В її голосі не було ні краплі напруги. — Це Лера, дружина Антона. Не відволікаю? — Ем… Лера? Привіт. Ні, не особливо, — в голосі Каті чулося явне збентеження. — Чудово! Я на секундочку…
— Все-таки курку потрібно вміти готувати. Особливо грудку. Її дуже легко пересушити. Антон вимовив це не як докір, а як констатацію всесвітнього закону, який Валерія, через свою недалекоглядність, вкотре порушила. […]
— Ще хоч раз твоя мати назве мене ім’ям хоч однієї з твоїх колишніх, і я за себе не відповідаю! Запам’ятай це. — Вона зробила паузу, даючи кожному слову ввібратися в його свідомість. — І це не провокація. Це попередження. Передай їй. Дослівно. Або я знайду спосіб донести цю думку сама, більш дохідливо.
— Ще хоч раз твоя мати назве мене ім’ям хоч однієї з твоїх колишніх, і я за себе не відповідаю! Запам’ятай це! Ольга сказала це, не підвищуючи голосу. Вона стояла […]
-Ми вирішили з Настею пожити тут, надто вже нам село подобається, з міським життям не порівняти. Але якщо хочеш, ти завжди можеш повернутись сюди, – сказав Андрій. -Тоді ми назад до міста переїдемо, щоби тобі не заважати. Марія Іванівна нічого не відповіла, вона просто стояла і тихенько плакала. Їй не було чого сказати синові, вона просто була йому вдячна. Він обійняв матір, а Ольга потихеньку вийшла, якось недобре стало в неї на душі, мабуть, совість ще не зовсім у ній заснула.
Марія Іванівна сиділа біля вікна та загадково посміхалася. Вона щойно поговорила з дочкою телефоном і тепер не могла стримати сліз – сліз щастя. Дочка повідомила, що через тиждень забере її […]
– Я більше не готую на всіх! Тільки для себе та Ані. – Це ще чому? – обурився Микита. – Тому що в нашій родині, як я зрозуміла, кожен сам за себе. От і живіть так!
– Мамо, де мій сніданок? – Яна увірвалася в спальню без стуку. – Я спізнюся до школи! Ніна спробувала підвестися, але голова запаморочилася. Термометр показував тридцять вісім та сім. Горло […]
На порозі стояв незнайомець. Яна придивилася і ахнула. Боже, це ж він колись робив їй пропозицію! – Привіт, Яна, ну що тут у тебе трапилося? – А… Як ти дізнався? – вона здивовано дивилася на чоловіка
Віталій був закоханий в Яну ще зі школи. Він писав їй записки, привертав увагу будь-яким способом. Але Яні подобався Діма, високий блондин, який займався волейболом разом із нею у команді. […]
Була субота, коли Софія до мами приїхала консервацію взяти. Зайшла в погріб, а там банок 50. – Мамо, мені стільки не потрібно. Я ж стільки не з’їм сама. Може, частину залишимо тут? Ти ж могла б щось продати, щоб мати на хліб або роздати сусідам. – Ах, Софійко, я ж для тебе так старалася! Цілими ночами не спала, все консервувала, кожну баночку з любов’ю підписувала. Думала, донечка зрадіє, а ти не хочеш брати. Невже тобі не потрібна праця моя
П’ятдесят банок. Так виглядав черговий “подарунок” від мами Софії. Смішно, але ще вчора вона рахувала не зарплату, а хвилини до дедлайну на роботі. А тепер стояла серед кухні, наповненою консервацією, […]
– Іди і зроби чоловікові сніданок! – вимагала мама о третій годині ночі. – Проведеш, і далі лягай! – А я так не вмію. Прокинулася – і все, більше не засну. І сам Влад – НЕ ляля маленька, а батько сімейства. – Як не будеш годувати ти – він почне перетравлювати сніданок у іншої жінки! Я тобі, дуpeпа, допомогти хочу! Допомогла – тепер про розлучення думаю
Чоловік влаштувався працювати водієм-експедитором на молокозавод. Спустошили банківський рахунок і купили йому автомобіль. Почалися трудові будні Точніше, трудові ранки. Або навіть ночі: через три з половиною години після півночі Влад […]
– Мамо, у моєї свекрухи борг 70 тисяч гривень. Чи не могла би ти віддати цей борг за неї? – сказала моя донька таким тоном, ніби це найпростіше прохання у світі. – Бо їй дуже важко, у неї тільки пенсія. А набралася вона його, щоб робити нам і онукам подарунки. Ми навіть не знали. Я сиділа у своїй квартирі, яку завжди тримала для себе, і не могла повірити своїм вухам
– Мамо, у моєї свекрухи борг 70 тисяч гривень. Чи не могла би ти віддати цей борг за неї? – сказала моя донька таким тоном, ніби це найпростіше прохання у […]