Рубрика: Людина
Оля в хорошому настрої поверталася додому. Сьогодні вона повідомить Дмитру, що у них буде малюк. Оля піднімалася в ліфті і планувала, що до приходу чоловіка з роботи встигне приготувати вечерю. Накриє стіл у кімнаті, поставить не дві тарілки, як завжди, а три. І запропонує Дмитру самому здогадатися, чому вона так зробила. Жінка з приємними думками зайшла в квартиру. – Так, зараз переодягнуся, і займуся приготуванням вечері, – вирішила вона і пішла у спальню. Оля відкрила двері кімнати і застигла від побаченого. Ось чого-чого, а такого вона аж ніяк не очікувала побачити
Оля ніколи не любила сюрпризів, а тут раптом сама вирішила здивувати Дмитра свого нареченого. Вони зустрічалися майже два роки і вже готувалися до весілля – Дмитро мав вибрати ресторан, а […]
Федір Тимофійович прокинувся вранці й відчув, що поряд хтось лежить. Розплющив очі й мимоволі посміхнувся. Правнук, поклавши йому голову на руку, спав поруч. Згадав, що вчора сталося, і так радісно стало на серці
Дочка зайшла до квартири з двома сумками, похмуро опустивши голову. Поруч стояв онук із пакетами в руках: – Що й цей тебе вигнав? – зло запитала Жанна Федорівна. – Та […]
Я вірила, що мій чоловік є сиротою, або, якщо точніше, не мав живих родичів. Проте, до мого здивування, нещодавно він повідомив, що його мати завітає до нас. У ту мить, як тільки вона з’явилася, у повітрі відразу поширився пронизливий запах алкоголю та цигарок, що викликав у мене огиду. Навіть незважаючи на те, що я старанно мию посуд після неї, але це ще не так страшно, одного дня я взагалі побачила просто недопустиму картину.
Я вірила, що мій чоловік є сиротою, або, якщо точніше, не мав живих родичів. Проте, до мого здивування, нещодавно він повідомив, що його мати завітає до нас. У ту мить., […]
— Двадцять років тому ти пішла від мене, вийшла заміж, а тепер знову з’явилася? Після стількох років
— Двадцять років тому ти пішла від мене, вийшла заміж, а тепер знову з’явилася? Після стількох років? Холодний морський вітер створював неприємні відчуття. Марина поправила шарф, заховавши в нього підборіддя, […]
– Згадав, значить! Ага! Котлет захотів? Ти ж казав, що я примітивна, приземлена. А сам прийшов. Як же високі матерії? Там тебе Світланка котлетами не балує ?!
– Ні, ну він зовсім знахабнів! Це ж треба? Терміново потрібно змінити замок. … Десь глибоко всередині, в найдальшому куточку душі Надії все ще таїлися сумніви: чи не сон це? […]
Дідусь заповів мені землю і сказав: «Колись вона зробить тебе багатою». Я продала її за 80 000 гривень – і вже за тиждень дізналася, що втратила шанс стати мільйонеркою
Дідусь заповів мені землю і сказав: «Колись вона зробить тебе багатою». Я продала її за 80 000 гривень – і вже за тиждень дізналася, що втратила шанс стати мільйонеркою. Тепер я […]
Андрій повернувся з роботи додому. – Привіт, – сказав він до дружини, яка зустріла його на кухні. – А де Марина? – Привіт, – усміхнулася Валя. – Марина поїхала! – Як поїхала? Вона ж на три дні приїжджала! – здивувався Андрій, несподіваному від’їзду подруги дружини. – Її на роботу викликали. Андрію, нам треба поговорити, – тихо сказала Валентина. – Про що? – запитав Андрій. Раптом, Валя встала з-за столу, вийшла в коридор, і повернулася на кухню, з якимось паперами у руках. – Про це! – сказала вона і поклала перед чоловіком папери. – Що це? – здивувався Андрій, переглянув документи і…ахнув від побаченого.
Андрій повернувся з роботи додому. – Привіт, – сказав він до дружини, яка зустріла його на кухні. – А де Марина? – Привіт, – усміхнулася Валя. – Марина поїхала! – […]
– Стоїть. І що цьому мужику треба? – думала вона. – Кожен день біля дверей зупиняється, носом водить, а як виходжу, вдає, що повз йде
Валентина подивилася у вічко дверей: “Стоїть. І що цьому мужику треба?”, – думала вона. – “Кожен день біля дверей зупиняється, носом водить, а як виходжу, вдає, що повз йде. Треба […]
Синку, ти пізніше все зрозумієш, ще й подякуєш мамі, – Петро не раз згадував ці мамині слова і йому було боляче від того, що він тоді прислухався до них. А все могло б бути зовсім по-іншому. Він хотів, щоб Марічка стала його дружиною. Але батьки мали інші плани. Його мати хотіла, щоб Петро оженився на Галі – дочці голови колгоспу. «Не мрій, Петре, – казала. – Марічка бідна, без землі, без приданого. А Галя – з приданим, з впливової родини. Петро довго мовчав, потім сперечався. Але коли батько сказав: «Або Галя, або шукай собі інше подвір’я», – серце його здригнулось. Не хотів сварки, не хотів осоромити родину. І погодився
– Синку, ти пізніше все зрозумієш, ще й подякуєш мамі, – Петро не раз згадував ці мамині слова і йому було боляче від того, що він тоді прислухався до них. […]
– Ти проти моєї внучки? Тоді провалюй! Я одразу говорила – ти йому не пара! Примостилася, морочила голову синові, втерлася в довіру! А тепер ще й дитину ганьбиш! – Репетувала свекруха
– Ти знову пізно? – Голос Аліси долинув із темного коридору, перш ніж Марина встигла зачинити двері. Марина поставила сумку біля стіни, стягнула з ніг черевики. З кухні тягло смаженою […]