Доброго дня! Мене звати Артем.

Моє прізвище – Чайка. Моя майбутня дружина моє прізвище – Король.

Родина нареченої дуже раді, що мають таке прізвище. Її мама завжди розповідає про його походження, ніби то воно походить від короля який жив ще багато століть тому. Я не сперечаюсь, може це так. Але невже це так важливо? Невже через прізвище до них якесь інше ставлення ніж до інших?

Наразі сім’я моєї нареченої не дуже багата. Мама все життя працює вчителькою у звичайній школі, а тато – механіком на службі, що обслуговує автомобілі.
Я звичайний хлопець, який виріс у селі, серед корів та домашнього господарства. Мої батьки працювали на той час на місцевій фермі й доглядали за тваринами. Говорять, що наших предків виселили до Ірану, бо вони були дуже заможні люди, але перед цим розкуркулили.

Ще з дитинства батьки побачили мою любов до спорту і допомогли мені, щоб я почав цим займатися з тренером. Я навіть отримав титул чемпіона серед дітей з боксу. Тому я вирішив і все своє життя пов’язати зі спортом.

Зараз я працюю в спортзалі фітнес інструктором. Я тренерую багато поважних людей міста і їхніх знайомих.

І також в певні дні працюю тренером у спортшколі.
Ще в дитинстві я не любив своє прізвище, адже мої друзі та однокласники сміялися з нього, для мене це тоді було дуже образливо. Але зараз я навпаки з гордістю називаю своє прізвище, адже я маю хорошу роботу, я сам купив собі квартиру та машину, можу забезпечити всі свої потреби сам.

Багато відомих людей міста знайомі зі мною особисто. Тільки почують “Чайка” – відразу розуміють хто це.

Моя майбутня дружина Олена не любить моє прізвище. Навіть сказала, що після весілля не хоче змінювати своє прізвище. Хоч і я її неодноразово переконував, але вона й слухати не хоче. Вона аргументує це тим, що коли у нас будуть діти, і вони підуть навчатися в школу з них будуть всі сміятися і їм це буде не приємно.

Може моя наречена просто не гідна мого прізвища? Мене всі поважають та знають хто я такий, а ось якщо запитати “Хто така Король” – ніякої відповіді не буде.
Хоча то я вже змирився, нехай залишає собі своє прізвище.

Але я знаю точно, що мої діти матимуть моє прізвище, адже не важливо яке прізвище маєш, важливо яка ти людина.

Погоджуєтесь?

КІНЕЦЬ.