Брат чоловіка живе зі своїми батьками у великій хаті і він вирішив пожити окремо, мені ж чоловік повідомив, що брат хоче винаймати мою квартиру, звісно, мій безвідмовний чоловік погодився, та ще й за ціною, нижчою від ринкової, а навіщо мені такий квартирант, тим більше це квартира моїх батьків і я сама вирішуватиму, кого туди поселити
Проживши з ним 9 років, я зрозуміла, що знайомі та рідні користуються його душевністю та чуйністю. Для своєї сім’ї це напевно і чудово, коли чоловік бездоганно погоджується зі всім, миттєво реагує на всі прохання. Але щодо оточуючих це вже перебір.
Я теж до знайомих ставлюся непогано, але мене не можна назвати безвідмовною людиною. Для мене головна робота, сім’я, фінансове благополуччя. Я не жертвуватиму своєю годиною і грішми, щоб угодити всім і допомогти у скрутну хвилину.
Але чоловік має безкорисливе бажання всім допомагати. Він кидається зі всіх ніг за першим кликом рідних, друзів та сусідів, забуваючи про все. Отож, я не раз розмовляла з чоловіком на цю тему. Ну, не можна так жити. Проблеми оточуючих – це насамперед їхня турбота і не потрібно постійно угоджувати всім, на шкоду своїй сім’ї.
Поруч із нами проживають батьки чоловіка разом із донькою та ще одним сином. Зазначу, що з ними я спілкуюсь лише у свята та вихідні. Вони проходять до нас у гості, але не виженеш їх. Мені це не дуже подобається, бо у вихідний день хочеться відпочити та виспатися, а не стояти весь день біля плити. Але ні я, ні чоловік не можемо їм сказати, щоб не приходили.
Хоча я чоловіку вже кілька разів говорила, що втомилася від його родичів. Він і сам уже не радіє, але поговорити з ними не може. Чоловік також іноді допомагає батькам з ремонтом будинку, постійно возить їх на нашій машині, періодично вирішує якісь проблеми свого брата.
Але нещодавні події у нашій сім’ї змусили мене сильно понервувати. Суть у тому, що квартиру своїх батьків здаю в оренду. Орендарями була молода платоспроможна сім’я, яка проживала в ній 4 роки. Але вони купили собі хату та з’їхали. І зараз я в пошуках нових квартиронаймачів.
Брат чоловіка живе зі своїми батьками у великій хаті. Але йому вже 28 років, і він вирішив пожити окремо. Мені ж чоловік повідомив, що брат хоче винаймати мою квартиру. Звісно, мій безвідмовний чоловік погодився, та ще й за ціною, нижчою від ринкової. А навіщо мені такий квартирант? Я сказала, що проти.
Тим більше це квартира моїх батьків і я сама вирішуватиму, кого туди поселити. Я зможу знайти й інших орендарів, тим більше квартира знаходиться в центрі міста зі свіжим ремонтом. А якщо у брата не виявитися в обумовлений термін грошей, мені заплатити за оренду? Я ж його не бачу?
Тепер мій чоловік не розмовляє зі мною і ображається, бо я категорично не погоджуюсь на переїзд брата до моєї квартири. До нього приєдналися й батьки. Свекруха говорить, що заради сім’ї можна і забути про матеріальну вигоду. У мене склалося таке враження, що вони натякають взагалі на безкоштовне його проживання на моїх квадратних метрах.
Як вам таке? Чому я маю відмовляти від додаткового доходу заради родича чоловіка?
Я не права?
КІНЕЦЬ.