Богдан стояв біля вікна у спальні. Чоловік мовчав, намагався прийти до тями…Слова тут були зайвими…У сусідній кімнаті дружина Марина похапцем збирала свої речі. Маленький синочок Артемчик мирно спав у своєму ліжкку. Чи знав цей маленький трьохмісячний хлопчик, що  його збирається залишuтu найрідніша людина?

Богдане, пробач, я була не готова стати мамою. Я  хочу будувати  кар’єру , на мене чекає контракт за кордоном. Я не хочу провести свої найкращі роки в декреті. – сказала вчора Марина.

Богдан та Марина познайомились 2 роки тому.  Вони двоє хотіли будувати кар’єру і бачили у цьому сенс свого життя. Про сімейне життя не думали, але їм було добре разом.

Так сталось, що Марина завагітніла. Термін був вже чимали, тому вони шведенько розписалися з Богданом у РАЦСі.

Богдан  зрозумів, що йому й не вистачало домашнього та сімейного затишку для повного щастя, а от Марина лише розчарувалась, вона очікувала від шлюбу чогось більшого, а побутові турботи її взагалі не хвилювали.

На побутовому рівні в них з Богданом почались сварки. Чоловік приходив з роботи й сам готував  вечерю.

Чоловік хотів, щоб дружина була хазяйкою, вона ж навіть не хотіла приготувати щось їсти, або помити посуд за собою. Саме з цього моменту у їх маленькій сім’ї почалися постійні сварки.

Нарешті у них народився Артемчик. Чоловік не тямився від щастя. Він став Батьком. Марина не розділяла його радості. Жінка стала дратівлива, чоловік звертав все на важкі пологи. Сподівався, що дружина зміниться. Їй потрібно просто увійти в колію.

Тому розділив усі клопоти за доглядом дитини. Вставав вночі до сина, готував суміш, змінював підгузники, заколисував. Марина все ж виконувала на автопілоті. Ну не хотіла вона у 24 роки ставати мамою! І одного вечора наважилась поговорити з чоловіком:

Богдане, пробач, я була не готова стати мамою. Я  хочу будувати  кар’єру , на мене чекає контракт за кордоном. Я не хочу провести свої найкращі роки в декреті. Я не була готова до материнства. Ти чудовий батько. Артему з тобою буде добре. Пробач.

Так Богдан залишився виховувати сина сам.  Не рідко навідувалися його батьки, щоб допомогти, також приходила няня.  Потім він познайомився з хорошою жінкою, яка стала чудовою мамою для Артема. Зараз вони очікують на спільного малюка.

Щоб вибрати майбутнього чоловіка чи дружину треба добряче розібратись в людині.Пройти життєву дорогу треба з вірною та достойною людиною…

КІНЕЦЬ.