Близько року тому моя дружина вийшла на роботу, вона ніколи раніше не працювала, гроші заробляв я, у мене свій бізнес. Відтоді Ольга якось різко почала підніматися по кар’єрних сходинках. Я нічого не міг зрозуміти, адже досвіду у неї на цій роботі не було. Вона пізно поверталася додому, вечерю я готував сам. Я ще б довго мовчав, але правда відкрилася швидко
Я зі своєю дружиною Ольгою прожили разом у шлюбі цілих 9 років. За весь цей час вона жодного дня не працювала, постійно сиділа вдома, на це у неї завжди причини були.
Я маю свій бізнес, він звісно зовсім не великий, але цілком вистачає на безбідне життя для всієї сім’ї, я сам забезпечую нашу сім’ю і завжди цим дуже пишався.
Тому необхідності в роботі у моєї дружини Ольги, особливо, ніколи не було, а вона й не дуже хотіла працювати, завжди казала, що буде краще для всіх, коли вона сидітиме вдома і забезпечуватиме в усьому порядок.
Але так склалося, що наше кохання недовго тривало, на жаль. Підставою не руйнувати сім’ю був тільки наш син Дмитро. Я просто не хотів, щоб він ріс в неповній сім’ї, адже хотів, щоб він підріс, і потім все міг би зрозуміти, то всім буде легше. Я дуже сильно люблю свого сина і бажаю йому тільки найкращого в житті. Заради нього я здатен на багато що.
Але вже кілька років ми з дружиною живемо як абсолютно чужі люди. Вона близько року тому все ж влаштувалася працювати, тому що їй було нудно сидіти вдома. Дружина потребувала самореалізації, говорила, що не може більше постійно сидіти вдома сама.
Як не дивно її кар’єра стрімко почала розвиватися, що було зовсім незрозумілим для мене, вона переходила з однієї посади на іншу і це було дуже швидко. Це дуже дивувало мене, адже у неї не було до того особливого таланту чи досвіду у цій сфері.
Додому з роботи Ольга, особливо, ніколи не поспішала і була рада піти на роботу з дому навіть у неділю. Мене не дуже обтяжувало, адже по дому я легко справлявся й сам. Для мене не було нічого важкого в тому, щоб приготувати вечерю для нас.
Раніше нас влаштовував наш побут, що ми просто живемо як сусіди на одній території. Але недавно Ольга вирішила, що так далі тривати не може.
Я не знаю, може у неї хтось з’явився, я вже й не здивуюся цьому, зважаючи на її поведінку останнім часом. Насправді мені було вже байдуже, яка причина. Я відразу ж дав згоду на розлучення.
Але є один момент, який зовсім не дає спокою мені. Коли ми одружилися, у мене була своя власна квартира. У шлюбі ми її продали і купили іншу – більшої площі, але все це було лише за мої гроші, лише я їх заробляв, дружина моя ні копійчини своєї не доклала до нашого житла.
А тапер, коли ми розлучаємося, Ольга просто хоче забрати це житло. Вона знає, як сильно я люблю нашого сина. Тим більше я відразу заявив, що після розлучення хлопчик залишиться жити зі мною, я зможу забезпечити йому гідне та хороше життя, у нього буде гарне майбутнє.
На нашу квартиру дружина не витратила жодної копійки власних грошей за багато років і я можу довести це в суді, про це всі рідні та знайомі наші знають. Думаю, що це не буде проблемою зовсім, адже вона тоді не працювала жодного дня і доходу у неї не було.
Але вона знайшла іншу можливість вплинути на мене: за законом дитина повинна залишитися з матір’ю. Ось тоді то Ольга й заявила: якщо хочеш, щоб дитина залишилася з тобою, віддай мені нашу квартиру. Виходить, син їй не потрібен, а квартира потрібна! Яка ж вона мати, хіба мати так вчинить?
Я взагалі дивуюся, як я міг прожити стільки років з цією жінкою. Справа не в тому, що мені шкода цієї квартири, просто я заробляв на неї власною працею, в той час, коли вона ходила по салонах або лежала на дивані і зовсім не думала про те, щоб щось заробити для своєї сім’ї. І намагався я купити велику квартиру, щоб потім забезпечити житлом нашого сина. Ось така мати, яка може проміняти квартиру на власну дитину.
Не хочу віддавати квартиру і синочка їй залишити не можу. Думаю тепер, як правильно вчинити. Я не маю наміру залишати свого Дмитра з людиною, з якій його доля, виходить, байдужа, а потрібні тільки гроші або квартира.
Як взагалі нормальна мати може поміняти дитину на якісь квадратні метри? Її зовсім не хвилює доля рідного сина. Де він буде жити, якщо ми віддамо їй квартиру? Я всі останні роки сподівався, що ця квартира дістанеться нашому синові обов’язково.
Я не розумію, як міг одружитися з такою жінкою, як прожив з нею стільки років і лише зараз зрозумів, що помилявся. Але дуже хочу все виправити, хочу, щоб мій син був щасливим, щоб ми жили разом. Хочу зберегти наші відносини заради Дмитрика, щоб у нього була повноцінна сім’я.
Та чи варто зберігати таку сім’ю? Як дізнатися чи є хтось у дружини?
КІНЕЦЬ.