Він поїхав за продуктами, адже від дружини не дочекаєшся : вона приходила додому дуже пізно, працювала на високій посаді, і йому доводилося самому думати, як про себе подбати.

Він дуже любив свою дружину, тому нічого не говорив, розумів, що робота у неї була напружена і нер вова. І ось він побачив стареньку, яка сиділа біля магазину і просила милостиню.

Він хотів дати їй грошей, але у нього не було дрібниці. Він увійшов в магазин, куnив продукти, незважаючи навіть на ціни: міг собі дозволити таке. Вийшов і знову побачив стареньку.

Її обличчя було знайоме йому. Дивлячись на стареньку, він згадав своє дитинство, село. Згадав, як вони зі своїм другом лізли до злої сусідки за сливами. У них була слива, але у бабусі вона була смачніше.

Коли старенька побачила і зловила хлопчиків, почала бити їх палицею. Йому було дуже боляче, він пішов додому, а на наступний день бабуся прийшла до них з повним пакетом слив, сказала, щоб вони більше не лізли до неї. Він дивився на стареньку і розумів, що перед ним сиділа та ж бабуся.

Він підійшов до неї, дав всі гроші їй ; вона, звичайно ж, злякалася, сказала, що їй не потрібні. Потім він назвав її по імені. Бабуся розnлакалася, сказала, що у неї є дочка, але вона не піклується про неї : Вона і збирає собі грошей, щоб потім не турбувати нікого.

Хлопець розповів про останні новини з села, сказала, що мами його не стало…

Потім дізнався, де вона живе, подзвонив своєму другові. Він приїхав, і вони разом поїхали до бабусі, купили для неї телевізор. Вона була просто приємно здивована, не могла повірити, що ці хлопчики не забули злу бабусю і вирішили подарувати їй щастя.

КІНЕЦЬ.