– Ти випадково не бачила мої ключі?

– Подивися в сумці, любий. Я скоро буду готова!

Ігор відкрив сумку дружини, ключі і справді були там. Він дістав їх з маленьким листочком, складеним в кілька разів. Цікавість узяла гору. Він відкрив і прочитав записку. В ній було написано: “Зустрінемося в суботу в нашому ресторані.

Без сумніву, це був почерк дружини. Раптом усередині стало невимовно холодно. Перед очима пройшли всі 14 років спільного життя. Ігор мимоволі задався питанням: “Невже у Мирослави з’явилася нова любов?”.

Про свою знахідку Ігор нічого не сказав дружині. Навпаки, вирішив перевірити її.

– Мирославо, може цей суботній день проведемо разом?

– А давай краще в неділю? – посміхнулася дружина, додавши, що в суботу у неї невідкладна зустріч з подругою.

Ігор був збентежений. Невже це та сама Мирослава, яка ніколи за стільки років не зраджувала його, та не брехала йому і завжди була віддана. Він не міг стримати в собі злість і гнів. Він вирішив будь-що-будь простежити за нею, побачити своїми очима, з ким же вона зраджує йому.

Субота. З самого раннього ранку дружина готувалася, приводила себе в порядок і почала фарбуватися. Він дивився на неї і запитав:

– Мирославо, а куди ти так рано зібралася?

– Я ж казала тобі – зустрічаюся з подругою.

Коли Мирослава вийшла, Ігор через кілька хвилин поспішив за нею. Він побачив, як вона зайшла в той самий ресторан через службовий вхід. Він все зрозумів: дружина так нахабно обманювала його. Ігор вийшов з автомобіля і швидкими кроками попрямував до входу.

Зайшов, пройшов кілька приміщень і почув якісь звуки і… сміх…

Світло включилося, він побачив дружину, близьких друзів, гарно оздоблені столики.

– Що тут відбувається?

-Я знала, ти прийдеш! Сьогодні річниця нашого весілля, любий. Вітаю! Вирішила підготувати такий сюрприз.

– А як же подруга?

– Це була всього лише моя задумка. А ти повірив…

Він підійшов до Мирослави і міцно обняв її, відчувши сильне полегшення.

КІНЕЦЬ.