Батько почав скаржитись, що не приділяємо йому достатньо уваги. Намагалися зробити все можливе, щоб задовольнити його потреби, але він завжди знаходив, чим бути незадоволеним

Ми з дружиною кілька років жили та працювали за кордоном. Коли ми тільки одружилися, у нас були великі плани, включаючи купівлю будинку, машини та гарних меблів. Щоб досягти цього, ми вирішили працювати за кордоном і намагалися триматися разом, щоб уникнути тривалої розлуки, яка часто призводить до різного способу життя і потенційних проблем у стосунках.
Ми не планували поки що мати дітей. Нашим основним завданням було влаштуватися і накопичити заощадження. Ми наполегливо працювали п’ять років і планували продовжувати ще рік, але Оксана здивувала мене новиною про свою вагітність. Ми були в захваті й вирішили повернутися додому, щоб поділитися радісною новиною. На жаль, ми отримали сумну звістку від мого батька про те, що моя мама померла, щойно ми перетнули кордон.
Ми переїхали до мого батька, щоб підтримати його в цей важкий час. Однак ми знали, що нам потрібно знайти власне житло до того, як народиться дитина. Коли ми поділилися цією новиною з батьком, він спочатку засмутився, але згодом зрозумів і заохотив нас жити своїм життям і приймати власні рішення. Ми домовилися витратити наші заощадження на найнеобхідніші речі для дитини, а не на купівлю будинку.
Після народження доньки Софійки ми з головою поринули у батьківство. Мій батько не дуже добре сприйняв цю зміну і скаржився, що ми не приділяємо йому достатньо уваги. Ми намагалися зробити все можливе, щоб задовольнити його потреби, але він завжди знаходив, чим бути незадоволеним. Зрештою, ми вирішили купити власний будинок, але батько не схвалював цього, звинувачуючи мене в тому, що я покидаю його в старості.
Ситуація змінилася на краще, коли до моєї дружини звернулася сусідка, яка розповіла, що у неї у квартирі падають полиці. Оксана запропонувала звернутися до мого батька по допомогу, яку він з радістю надав. Він швидко завоював популярність завдяки своїм навичкам, і незабаром до нього вишикувалася черга з самотніх пенсіонерів, які чекали на його послуги. Він брав лише символічну суму, а клієнти завжди були задоволені його роботою.
Зараз наш батько щасливий, реалізований і шанований у громаді. Ми з Оксаною жартуємо, чи не планує наш батько одружитись вдруге, але він каже, що мою маму ніхто не може замінити. Наша сім’я нарешті знайшла спокій, і ми вдячні за такий щасливий поворот подій.
КІНЕЦЬ.