Я познайомилася з Андрієм, коли мені було 27 років: я вже була самотньою матір’ю зі своєю дочкою Олесею. Олексій одразу ж прийняв нас обох, часто привозив подарунки для Олесі та ненав’язливо підтримував мене матеріально.

Незважаючи на те, що Андрій був на 7 років молодшим, він поводився зріло, що мене й захоплювало. За кілька місяців після нашого знайомства Андрій познайомив мене зі своєю родиною. Його мати, Людмила Семенівна, прийняла мене з небажанням.

Мені одразу стало ясно, що молодший брат Андрія, Гнат, був явно улюбленою дитиною, якій потурали і прощали її промахи.

Після того, як ми з Андрієм одружилися, я робила все можливе, щоб забезпечити його увагою та любов’ю, що, як мені здавалося, він не отримував своїх батьків. З роками безвідповідальна поведінка Гната не припинялася.

Незважаючи на фінансову підтримку батьків, він не зміг вступити до університету через неоплачені внески та відсутність старань. Андрій намагався допомогти йому з вибором професії, але Гнат постійно відмовлявся від усього, воліючи жити за рахунок батьків.

Наша донька Олеся згодом переїхала до обласного центру, щоб вступити до університету, і почала жити у квартирі, яка стояла пустою, але за документами належала моїм свекрам.

Тим часом Гнат зав’язав стосунки з Варею – самотньою матір’ю, яку, схоже, приваблювала його фінансова забезпеченість. Вони вирішили одружитися. Ми не змогли бути присутніми на весіллі через робочі зобов’язання, тож відправили щедрий подарунок.

Приїхавши на день народження Олесі, ми виявили, що в квартирі панує безлад, і дізналися, що батьки Андрія, не порадившись з нами, передали право власності на свою квартиру Гнату як весільний подарунок. Доньці було незручно повідомляти нам про таку несправедливість.

Ця зрада глибоко засмутила Андрія, який сподівався, що майно буде поділено порівну. Почуваючись відданим рідними, Андрій вирішив раз і назавжди порвати з ними всі стосунки. У цій ситуації ми обоє пригнічені несправедливістю та обманом з боку своїх родичів.

КІНЕЦЬ.