Її розбудив телефон. Вона зняла трубку і подивилася на годинник. Йшла друга година ночі.

Я хочу тебе побачит, – почула Надія такий рідний і близький чоловічий голос.

– Можна я до тебе приїду?

Прямо зараз? – намагаючись відійти від сну, запитала жінка.

Так, прямо зараз, – немов відлуння підхопив він.

– Скажи свою адресу, я приїду.

Надія на мить перенеслася в минуле. Вони зустрічалися кілька років, а потім він пішов. Полив її брудом і припинив будь-яке спілкування. Вже потім вона з’ясувала, що його батьки були проти такої невістки як Надія. Вони обмовили її. Наговорили багато нехорошого. І він їм повірив.

В його очах дівчина була настільки занепалою, що він вважав за краще більше ніколи її не бачити. Вона довго стpаждала через це. Тільки щось доводити йому не стала.

Пережила. Перетерпіла. Вийшла заміж. Народила двох синів. Життя саме по собі налагодилася, і Надія перестала його згадувати.

Миколу одружили батьки. У новій сім’ї у нього наpодився син. Тільки без любові він відчував себе дуже самотнім, і через кілька років розлучився. Зустрів іншу дівчину. Знову повів її в ЗАГС. На світ з’явився ще один його син. Але і той не зміг утримати хлопця у родині. Микола пішов і від другої дружини. Ніяк не міг знайти душевний спокій.

В його сеpці як і раніше жила Надія. Вже потім він дізнався, що йому про неї сказали неправду. Хотів вкyсити лікоть, та не вийшло. Вона вже була заміжня, і у неї все склалося без нього.

Він одружився і в третій раз, але легше не ставало. Намагався ужитися, тому що самому набридло блукати з боку в бік. Дружина поїхала до мами. Він вuпив наодинці. Дізнався у когось номер Надії і їй подзвонив.

Я більше не можу без тебе! – кpичав він у трубку.

Надія навіть не знала, що йому відповісти. Вона перейшла на кухню, щоб не розбудити сім’ю. Їй хотілося багато чого йому висловити, тільки вже в цьому зовсім не було сенсу. Вона не збиралася міняти своє життя.

Її і так все влаштовувало. Діти шалено любили батька, та й Надії чоловік дуже подобався. Завдяки його підтримці вона багато чого досягла в житті. І кидати його не входило в її плани.

Занадто пізно, – спокійно відповіла вона. – Будь ласка, не дзвони мені більше!

Надія не стала слухати його далі. Натиснула на відбій і відключила телефон. Минуле намагалося проникнути в її душу, але вона якомога щільніше закрила за ним двері.

Хто телефонував? – запитав чоловік, заходячи на кухню.

Просто помилилися номером, – намагаючись приховати хвилювання, відповіла вона.

Самі не сплять і іншим не дають, – роздратовано пробурмотів чоловік.

Не звертай уваги, пішли спати, – видавав із себе посмішку, вимовила Надія.

Вона лягла на ліжко, але сон ніяк не хотів до неї приходити. В думках крутився Микола.

Надія не розуміла, як він міг зрадити свою любов. Просто повірив в брехню і навіть не спробував у всьому розібратися. Значить, не так уже й вона йому була і потрібна. Знайшов привід розлучитися.

Вона ні про що тепер не шкодувала. У неї була чудова сім’я, поруч з якою Надія відчувала себе дуже щасливою.

КІНЕЦЬ.