Я, здається, у безвихідному становищі. Небагато про себе: мені 24 роки, закінчив інститут за спеціальністю фінанси та кредит, зустрічаюся з дівчиною вже 3 роки, і справа начебто рухається до весілля.

Є своя квартира, яку здаю в оренду (із сестрою навпіл). Батьки — мама на пенсії, тато — сидить практично без роботи, бо в нас у регіоні за спеціалізацією його зараз практично немає.

Батьки живуть за містом у своєму будинку. Я мав свою справу, працював в організації різних заходів. Начебто рухайся в цьому напрямку, гроші будуть хороші, на сім’ю та допомогу батькам вистачить з лишком.

Але проблема в тому, що я не хочу такого життя. У мене змалку була мрія стати лікарем.

Але з незрозумілих для себе причин (пізня усвідомленість, бажання веселитися в підлітковому періоді і т.д.) я не пішов вчитися раніше. Питання наступне: я поспілкувався з людьми і зрозумів, що 24 роки для початку навчання не так пізно.

В Америці закінчують навчання до 30-32 років. Але я маю дівчину, яка кричить мені, що вона проти навчання і змушує одружуватися, продати квартиру і купити однокімнатну квартиру, щоб ми туди з’їхати.

Батькам потрібна матеріальна підтримка (загалом не потрібна, але мені совість не дозволяє не допомагати, тому що навчання триватиме досить довго). Я вже вирішив, куди мені вступити, як я навчатимусь, і де потім працюватиму (питання фінансів вирішиться і не буде актуальним після закінчення навчання).

Але що робити зараз? Кинути дівчину, яку я начебто люблю, знайомий з нею давно, але вона змушує мене жертвувати моєю мрією заради неясної та туманної перспективи, весілля і, можливо, майбутнього розлучення (це життя, нічого не можна виключати), або залишитися з нею, зрадивши самого себе і все життя звинувачувати себе за те, що не здійснив цю мрію?

Я ходжу в депресії останніх пів року і гадаю, що мені робити? Як вчинити?

Прогнутися перед дівчиною і пожертвувати мрією заради сім’ї чи стати тим, ким хочу саме я, жити в достатку та повному самозадоволенні від усвідомлення того, що я зробив все для здійснення своєї мрії?

Тоді і сім’ю можна заводити, допомагати батькам та дарувати дружині дорогі подарунки. Я не знаю що робити.

КІНЕЦЬ.