Кажуть, що батьків не вибирають. Я переконалася у цьому на власному прикладі. І де були очі моєї мами, коли вона виходила заміж за мого батька. Напевно, причиною була вагітність, а, може, багатство батька, ось дідусь та бабуся й видали її заміж.

Мій батько з тих людей, які вважають, що жінка другий сорт та вона повинна в усьому підкорятися чоловіку, не повинна мати власної думки та її функція в сім’ї – робити усе, щоб чоловіку було добре.

Несолодко мені було у дитинстві. Як тільки я навчилася ходити та стала розуміти батька, він зробив із мене прислугу. Мама давно уже була у нього на побігеньках, тепер я підросла та у нього з’явилося вдвічі більше забаганок. В 5 років я уже мила посуд та підмітала підлогу. Коли пішла до першого класу, то після уроків замість того, щоб погратися, йшла на кухню допомагати мамі. Мама мене жаліла та давала відпочити поки батько не бачить.

В підлітковому віці я почала бунтувати проти такого стану справ. Батько придумав новий аргумент, він сказав, що мене ніхто не візьме заміж, якщо я не буду працьовитою та не вмітиму всього, що має вміти ідеальна, на його погляд жінка. Не раз я бачила, як мама плаче від такого гніту та ставала на її захист.

Згодом сталася неприємність. Мама захворіла. Лікар сказав, що це психосоматика та хвороба з’явилася від того, що мама не живе повною мірою та тримає емоції у собі. До останнього мама удавала, що все добре та згодом її не стало. Суму на обличчі батька я не побачила, він лише сказав, що вся робота по дому тепер на мені.

Оце вже ні. Я зібрала свої речі та пішла з дому. Не хочу закінчити як мама.

На перших порах мені дійсно було важко без фінансової підтримки, я не мала з ким поговорити. В моменти відчаю я йшла на могилу до мами та просила її підтримки. І знаєте – мені ставало легше. Може, це мій Янгол-охоронець мені допомагав, а може, я сама собі навіяла, що це допоможе.

Згодом мої справи пішли краще, мене підвищили на роботі та я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Олексієм. Це було кохання з першого погляду. Мій Янгол-охоронець тільки в людській подобі.

Ми одружилися та Олексій захотів познайомитися з моїм батьком. Я сказала, що це не найкраща ідея. Та чоловік наполягав.

Я знала, що з цього знайомства нічого хорошого не вийде. Батько з усіх сил старався сподобатися Олексію. Потім почав переконувати мого чоловіка у тому, що вони вища раса, а жінки просто повинні їм підкорятися. Казав, щоб він не давав мені керувати собою, бо я вилізу Олексію на голову і спущу ноги.

Олексій слухав це та посміхався. Він не сприймав серйозно слова мого батька, що мене неабияк тішило.

По дорозі додому Олексій увесь час жартував з приводу цієї зустрічі. Казав, що тепер, коли він приходитиме додому, я повинна нести йому капці та називати його “Мій володар”, я сказала, що це не смішно та дуже на нього образилась. Він же не знає що я пережила. Надалі Олексій більше так не жартував.

Проте батько почав телефонувати Олексію мало не щодня та запитував чи слухняно я себе поводжу, а також жалівся на те, що йому нікому допомагати у побуті. Олексій старався не вести з ним довгих розмов та казав, що він зайнятий. Коли дзвінки батька уже стали нав’язливими, чоловік сказав, що заблокує номер мого батька у разі, якщо він не припинить так часто йому телефонувати. Поки що подіяло.

КІНЕЦЬ.