Я мама дочки та сина: я називаю сином свого племінника. Він зробив для мене більше, ніж будь-хто інший на цьому світі. Багато років тому моя сестра Олеся попросила мене подбати про її сина, оскільки вона збиралася на роботу і їй більше не було з ким його залишити.

Спочатку мій чоловік був проти цієї ідеї, але коли він дізнався, що моя сестра щомісяця перераховуватиме гроші на утримання дитини, то погодився.

Денис, мій племінник, переїхав жити до нас наступного дня.

Але через кілька місяців моя сестра перестала надсилати гроші і навіть перестала нам дзвонити.

Тим не менш, ми з чоловіком вирішили, що продовжуватимемо утримувати дитину, оскільки, зрештою, він мій племінник. Минули роки, дочка виросла, вийшла заміж та поїхала.

Ми майже не бачили один одного з того часу. Я почала почуватися погано, а потім потрапила до лікарні на кілька тижнів.

Коли я виписалася і повернулася додому, то знайшла записку від свого чоловіка, в якій говорилося, що він кидає мене заради іншої жінки, і що мені доведеться шукати нове місце проживання.

Я була спустошена і не знала, що робити. Але ввечері приїхав мій племінник і сказав мені, що нещодавно купив квартиру і хоче, щоб її побачила.

Коли він дізнався, що сталося, то допоміг мені зібрати речі та відвіз до себе додому. Денис – успішний програміст і добре заробляє, і він допоміг мені відновитися власним коштом.

Коли я спитала його, навіщо він усе це робить, він гордо відповів: -Ти – Моя справжня мама. І я ніколи тебе не залишу.