Марія Іванівна була дуже обурена. Вона й сама була готова все розповісти, тільки зачепи її. В середині в неї все кипіло.

– Нізащо мені її любити. Що хорошого вона зробила? – обурювалася Марія Іванівна. – Все, що вона вміє – це лише показувати своє роздратування та на все скаржитися. І на що цікаво?

Бачте, квартиру, котру здаємо в оренду, ми не захотіли їм віддати.

Онука не прописали у своїй квартирі. Після цього невістка заявила, що більше ми дитини не побачимо.

З їх сином Софія одружилася два роки назад. І увесь цей час між свекрухою та невісткою неприязні стосунки.

– Та мене навіть на весілля не запросили, – пригадує Марія Іванівна, – рідних батьків! Сказали, розпишуться та й по всьому. Свято влаштовувати не будуть. Ага, звісно. А через тиждень я побачила фотографії в Інтернеті. Софія у розкішному платті, син в костюмі. Олексій виправдовувався, мовляв, це було свято в колі друзів. Сватів теж не було, але їм то що, вони вже давно живуть в Канаді. А ми тут, недалеко.

До цього випадку Марія Іванівна з чоловіком справді планували подарувати молодим свою однокімнатну квартиру, яку вони здавали в оренду.

Син з невісткою про це знали, і були дуже раді, адже не потрібно переплачувати кошти за оренду. Та й швидше б накопичили гроші на власне житло.

– Ми їм, звісно, не давали жодних обіцянок, – далі жаліється Марія Іванівна.

А тут весілля, яке молоді справили без батьків. От старше покоління й образилося. Про квартиру більше не йшло мови.

Софія ж була налаштована на переїзд у квартиру батьків свого чоловіка. Вже й надумала, що там змінить

Відбулася сварка, після якої вони близько чотирьох місяців не спілкувалися ні з сином, ні з невісткою.

А на свята молоді таки навідалися до батьків. Марія Іванівна одразу помітила животик Софії.

– Радість яка! Перший онук! – говорила Марія Іванівна. Я Софії лікаря порадила, колиску знайшла. І готова була допомагати порадами, але все воно було без відповіді.

Софія з радістю приймала номери лікарів, одяг та меблі для майбутнього сина. Але сама вона нічого для свекрухи не робила.

Навіть з днем народження й то привітала пізно ввечері. Марія Іванівна пояснювала все важкими пологами та новими клопотами, які з’явилися в Софії.

А далі між ними виник новий скандал. Через прописку онука.

– Вони попросили його в нас прописати, – пригадує Марія Іванівна, – не встигли ми зустріти їх з пологового, як Софія стала просити прописати сина в нашій квартирі. Це, звісно, можна зробити, та спробуй потім випиши.

Сварка зайшла так далеко, що Софія заявила: “Якщо так, онука більше не побачите”.

– Невістка сказала, що ми можемо забути про онука.

А чим тепер зарадиш, головне, щоб здоровий ріс.
Владиславу вже три роки. А бабця з дідом востаннє бачили його ще на виписці з пологового.

– Син теж ні дзвонить, ні пише, – говорить Марія Іванівна, – добре, хоч невістка в Інтернет виставляє фотографії онука. Хоч таким чином його побачимо.

Недавно Олексій зателефонував до мами. Однак не просто так. Софія захворіла, і їй терміново потрібна операція. Тож певний час жінка мала провести в лікарні.

От син і попросив батьків на цей час забрати Владислава до себе.

– А я йому й говорю – нам же не дозволено бачити онука. Твоя дружина так вирішила.

Якщо вона змінить своє рішення – хай сама про це нам скаже.

Попросить, а ні – то й говорити нема про що.

Як гадаєте, хто має рацію в цій ситуації?

КІНЕЦЬ.