– Я не зрозуміла, а де стейки,чуєш? Миколо, ти ж м’ясо обіцяв! – з незадоволеним обличчям запитала сестра.

– Катю, ну що ти вередуєш? Які стейки? Ну сама посуди, хто і коли його тобі готував би? Я тільки з роботи. Тетяна теж нещодавно під’їхала, – невдоволено пояснював рідний сестрі Микола.

Катя, молодша сестра Миколи, завжди, з самого дитинства, вважала себе центром всесвіту. Принцесою, перед якою всі мають тремтіти. І хоч сама поки що в житті мало чого домоглася, але повчати і робити зауваження – це було в неї на першому місці.

Постійне невдоволення стосувалося всього, що її оточувало, починаючи від погоди і закінчуючи виборами на пост президента.

Зате сама вона була при цьому найрозумнішою і в усьому розбирається, красивою і впевненою в собі. Такої тактики і дотримувалася.

Катерина вирішила відвідати брата Миколу і його дружину Тетяну. Ця поїздка була чудовою можливістю вкотре показати свою перевагу і вказати невістці на її недоліки. Такий свого роду спосіб самоствердитися за рахунок інших.

Коли жінка увійшла до квартири брата, то здивувалася. Там її не зустріла доброзичлива Тетяна і запах свіжоприготованої вечері. Хоча зовиця саме цього й чекала. І слова вже приготувала, які скаже невістці. Про те, що та погладшала і перестала бути привабливою.

Катя вважала, що Тетяна не вміє готувати, і постійно чіплялася до її кулінарних експериментів. На її думку, на столі у невістки ніколи не було нічого смачного, все прісно і неапетитно. Та й квартира, в якій вони жили, здавалася їй сірою і похмурою, без гідного шику, який був у самої Катерини в її орендованій квартирі.

Саме тому, коли в розмові з братом вона заговорила про свій візит, то дала зрозуміти, що не проти б скуштувати стейк.

– Ну, подивимося. Стейк – це непогано, смачно, – ухильно відповів Микола.

Чоловік припускав, що сестра приїде у вихідний день, і в нього буде можливість замаринувати та посмажити для гості м’ясо.

Але навіжена сестриця сплутала всі його плани і приїхала в робочий день.

Увійшовши до квартири, Катерина зрозуміла, що її тут не чекали. І вже через кілька секунд обличчя молодої жінки спотворилося розчаруванням. На столі не виявилося ні смаженого м’яса, яке вона так жадала скуштувати, ні пінного – її улюбленого напою для веселого вечора.

– Ти ж обіцяв, що чекатимеш на мене! А де стейк? Та й пінного я теж на столі не бачу. У холодильнику, чи що, стоїть? – з надією запитала сестра. – Я думала, що ви підготуєтеся до мого приїзду.

Поки Катя добиралася до брата, який живе на околиці міста в новій багатоповерхівці, в її голові малювалися картини соковитого стейку, і розбурхувала апетит. А ніс уже лоскотав аромат пряних спецій. Вона уявляла собі, як ділитиметься з подругою Дариною тим, що їй пощастило скуштувати справжній смачний стейк у невістки і брата, скидаючи тій фото багатого застілля.

– Слухай, ну я тільки з роботи. Розуміти ж треба. Зараз Таня під’їде, що-небудь приготує і накриє на стіл. А ти їй якраз допоможеш, раз приїхала сьогодні. Ми ж тебе в суботу чекали! – невдоволено видав Микола.

– Готувати? Ну ти сказав! Я взагалі-то в гості приїхала. А в гостях люди відпочивають від готування. Гаразд, почекаю Тетяну, – розташувавшись перед телевізором, протягнула Катерина. – Пінне ,хоча б є?

Вона сама підійшла до холодильника і взяла звідти баночку пінного напою, яка загубилася там.

Незабаром з’явилася і господиня. Тетяна виглядала втомленою. Побачивши зовицю, зрозуміла, що відпочити їй сьогодні не доведеться.

– Привіт! – кинула Катя. – Довго щось із роботи їдеш. У тебе тут гості, а стіл не накритий. Давай-но швиденько, покажи, яка ти господиня. Твій чоловік мені стейк обіцяв. Але, бачу, сьогодні мені його не дочекатися.

– Привіт, так, ми на тебе не чекали, – сказала їй Таня сухо, а про себе подумала – буде тобі зараз стіл, закачаєшся!

– Ти погладшала, чи що? – все-таки не витерпіла Катерина і вколола невістку.

– Ні, скоріше, це ти набрала зайві кілограми. Але це й не дивно. З твоєю-то любов’ю до м’яса і фастфуду, – сміливо парирувала Таня, якій уже набридли глузування з боку сестри чоловіка.

– З моєю вагою все чудово! – гордо піднявши підборіддя, відповіла зовиця. – А ось у вас тут бардак. Невже не можна прибратися? У нормальній сім’ї такого б не було! Я розумію робота, але потрібно все встигати. Бери приклад з мене! У мене вдома ідеальний порядок! Ні пилинки, ні смітинки! І будь-яка річ на своєму місці!

– Ти нічого не поплутала? Це наш дім. І нас із Миколою все тут влаштовує, – Тетяна відповіла лише для того, щоб зовиця відстала.

Але не тут-то було! Її просто несло. Та й пінне вирувало всередині, вимагаючи яскравих емоцій.

– А це що? – вказала нахабна гостя на нову штору у вітальні. – Тобі не здається, що вона абсолютно не пасує до вашого інтер’єру? Ну могла б і зі мною проконсультуватися. Я б залюбки тобі підказала, який колір сюди більше підходить. Не дарма сайти дивлюся, де вчать інтер’єр облаштовувати.

Але господиня вже не слухала Катерину. Вона попрямувала на кухню. Дуже хотілося їсти після робочого дня. Ну і заразом потрібно було провчити сестру чоловіка, яка дуже багато про себе думала.
*****
– Так, ну що тут у нас? – зайшла на кухню хвилин через п’ятнадцять зовиця, потираючи руки в передчутті смачної і калорійної вечері. – Ох, і апетит же в мене розігрався! Давайте пригощайте мене, я готова!

Але коли її погляд упав на стіл із тарілками, то задоволений вираз змінила гримаса розчарування.

– Це що таке?! Таню, ти знущаєшся наді мною? Спеціально таку нісенітницю поставила? Це ж корм для поросят! Де нормальна їжа? – голосно запитала Катерина.

– Це нормальна, здорова їжа. Я спеціально сьогодні приготувала салат із кіноа, запечені овочі та свіжовичавлений сік із петрушки й селери. Це дуже корисно, Катю. Тим більше тобі!

– Що? Корисно? Не сміши мене! – дедалі більше розпалювалася зовиця.

– Звичайно. Ти у нас дама незаміжня, а за вагою і здоров’ям своїм абсолютно не стежиш! Газовані напої, смажене м’ясо, сосиски на грилі – це все до добра не доведе, – з усмішкою дивлячись на чоловіка, відповідала Тетяна.

Катя виглядала озлобленою. Корисна їжа – це було останнє, чого вона очікувала від цього вечора.

Тетяна ж знову посміхнулася, адже в неї був таємний план, який вона зараз успішно втілювала в життя.

– Ви що, дійсно більше нічого сьогодні на стіл не поставите? – ще не вірила Катерина, оглядаючи кухню і з надією заглянувши в порожню духовку. – І будете це їсти? Та ні, ви зараз просто мене розігруєте! Танюхо, давай тягни вже з холодильника нормальну їжу!

– Знаєш, Катю, у нас із Миколою нова філософія: ми стали вегетаріанцями! І тепер на нашому столі будуть тільки корисні страви. Це модно і смачно! Спробуй. І тобі теж це все обов’язково сподобається!

– Миколо, що з вами, скажи мені, братику? Ти що, теж будеш їсти цю нісенітницю? – не вірила тому, що бачить, Катя.

– Катю, перестань. Це зовсім не дурниця. Дуже навіть смачно. Справді, спробуй. Ось побачиш, тобі це обов’язково сподобається! – вирішив підіграти дружині Микола, який одразу зметикував, у чому справа.

– Ми так харчуємося вже кілька днів. І така легкість і водночас енергія в усьому тілі з’явилася – просто дивовижно!

Катя стиснула губи, і на її обличчі з’явився вираз, який важко було описати. У цей момент вона намагалася порахувати про себе до десяти, як учив модний психолог, на якого жінка була підписана. Але це не допомогло.

Усе одно в голові раз у раз крутилася думка про гарячий ароматний стейк або вже, в найгіршому разі, про смажену сосиску. З кетчупом! Або з майонезом, теж непогано було б.

– Яка корисна їжа? Це ж неможливо їсти! – знову вирвався крик відчаю з вуст ображеної гості.

– Це корисна і правильна їжа, – накладаючи собі в тарілку овочів, продовжувала наполягати господиня.

– Правильна? Ти взагалі пробувала стейк, зроблений правильно? Ось він-то якраз смачний і корисний водночас! Як можна їсти кіноа і якусь капусту замість м’яса? Невже це можна порівнювати? – дивувалася зовиця, не стримуючи свого невдоволення.

– А цей зелений сік? У нього навіть вигляд нудотний, не кажучи вже про смак! Селера й петрушка! Жах! Щоб я таке пила!

– Знаєш що! Не хочеш – не їж. А називати нашу їжу останніми словами я тобі не дозволю, – раптом видав незадоволений Микола. – Бач, вишукалася тут принцеса. Знавець смаку, любитель сосисок ! Та ти нормальної їжі ніколи й не пробувала. А міркуєш тут.

Цей різкий випад брата злегка охолодив запал сестри. І вона все-таки вирішила спробувати те, що стояло на столі. Та й їсти хотілося вже.

– Ну хіба що трохи з’їм. Так для інтересу, – погодилася зовиця.

Вона неохоче поклала собі трохи салату, блідих і, як їй здалася, мокрих овочів, запечених у мікрохвильовці.

– Сік навіть не пропонуйте. Обійдуся цим, – бачачи, як Микола поривається їй налити зеленого напою, швидко відреагувала Катерина.

– А ти знаєш, Миколо, що моя Оленка, ну та, що заміж довго не могла вийти, знайшла свою долю! – радісно видала Тетяна.

– Та ти що? – здивовано вимовив Микола, абсолютно не уявляючи, про кого говорить дружина.

– Так! – з апетитом поїдаючи овочі, продовжувала вона. – Почала правильно харчуватися. Сік ось цей щодня пила. І перетворилася! Десять кіло скинула, помолодшала років на п’ять, уся така легка, енергійна стала. Чоловіки просто проходу їй не давали!

– Так, гаразд! Прямо від соку цього противного схудла? Не повірю! – стала сперечатися Катя. – У тренажерку, мабуть, бігала.

– А Ніна, ну та, з якою я працювала, пам’ятаєш? – продовжувала господиня, не звертаючи уваги на зовицю. – Так от, вона щойно стала вегетаріанкою, одразу ж отримала підвищення. Тепер вона завідує філією. А все чому? Тому що вона стала іншою – красивою, стрункою, стильною і впевненою в собі. А скільки в неї з’явилося енергії, яку вона спрямувала в правильне русло!

– Та казки все це! До чого тут їжа? – не погоджувалася Катерина. – Хоча, варто сказати, що не так уже все це й несмачно. З голоду з’їсти можна. Ех, а м’яса все-таки хотілося скуштувати!

– Ні, ні! Яке м’ясо! Усе, ми тепер тільки на картинці його й побачимо. Вегетаріанці ми тепер, Катю, – видав брат.

Катерина їхала незадоволена і голодна. Прямо від брата і невістки вона заїхала в ресторан швидкого харчування і відвела там душу.

Шкода, нічим було здивувати подружку Дарину. Довелося надіслати їй фотки фастфуду.

– Ось ти молодець! Провчила Катюху! – засміявся Микола, коли сестра пішла. – Я навіть одразу й не зрозумів, що це в тебе на столі стоїть таке дивне!

– Та ми сьогодні на роботі так доречно поговорили про корисну і правильну їжу, що, побачивши в морозилці овочі, які вже час було викидати, я кинула їх у мікрохвильовку. А що? На ділі перевірила користь правильної їжі. Та й селера з петрушкою теж стали в пригоді, – з усмішкою відповідала чоловікові Таня.

– Так, мою сестру тільки так і можна поставити на місце!Стейк їй подавай! Заявилася королева!Спеціально для сайту Stories

– Ну що, пельмені варити, любитель здорової вегетаріанської їжі? – запитала Тетяна.

– Звичайно! І вилий ти вже цю зелену бяку зі склянок. Весь апетит псує! – бадьоро відреагував чоловік.

КІНЕЦЬ.