Бабуся прийшла познайомитися з усино вленою дитиною дочки, але коли побачила обличчя онуки, втратила дар мови

Ганна та Андрій не могли мати дітей, тому вони вирішили взяти дитину їхнього дитя чого будинkу. Вони довго вибирали. Вибір зупинився на 6-річній дівчинці.

Її звали Ксюша. Вони дуже здивувалися, але дівчинка була дуже схожа на Ганну. Так і було вирішено, що удо черити вони хочуть саме Ксюшу. Дівчинка потихеньку звикала до сім’ї.

Ганна та Андрій дуже раділи появі дитини в їхній сім’ї. Вони оточили її турботою, щоб вона відчувала любов сім’ї. Минув якийсь час і з іншого міста до неї в гості приїхала мати Ганни, Ольга Миколаївна.

Вона вже кілька років жила далеко від дочки по роботі. Коли Ганна познайомила Ольгу Миколаївну з її внучкою, та раптом зблідла. Вона дивилася на Ксюшу з жа хом і повторювала: – Ксюша …. Ксюша …

– Мамо, що трапилося? З тобою все добре?

– Звідки ви її взяли?

– Із дитячого будинку. Я ж тобі розповідала… Раптом Ольга Миколаївна почала nлакати та розповіла Ганні все. Виявилося, що, коли вона була у відрядженні, зустрічалася з кимось. Відносини були серйо зними.

Проте вона заваrітніла та народила дівчинку. Їй було соро мно за те, що вона була незаміжня і наро дила дитину в 40 років. З цієї причини вона вирішила віддати її до дитя чого будинку.

Ганна дивилася з жахом на матір і не могла нічого сказати. Андрій тоді сказав: – Це наша дочка! Ми не віддамо її вам. І ви їй не розкажете про це. Принаймні доти, доки вона не стала дорослою.

– Добре, так буде правильно, – погодилася Ольга Миколаївна.

– А чи можна іноді приходити, бачитися з нею?

– Це можна, – погодився Андрій.

КІНЕЦЬ.