Одна молода дівчина на ім’я Настя приїхала до квартири, відгукнувшись на оголошення про здачу. Жінка похилого віку, баба Оля, була здивована, побачивши на порозі таку молоду дівчину.

Реклама призначалася для жінки похилого віку, розлученої або матері з маленькою дитиною, що потрапила у важку життєву ситуацію.

Настя спитала, чи можна скинути з ціни тисячу, але баба Оля вагалася. Вона перевірила паспорт Насті і вирішила впустити її.

Їй здалося дивним, що молода дівчина захотіла жити зі старою, але, з іншого боку, їй потрібні були додаткові гроші від квартплати. Настя велику частину дня проводила на роботі і тільки ночувала у квартирі.

Вона всіляко допомагала бабі Олі, і бабуся почала сумніватися у щирості намірів Насті.

Баба Оля подумала, що Настя — шахрайка, яка намагається нею скористатися. Якось стара таки розповіла Насті про свої підозри, і дівчина розnлакалася, розповівши бабі Олі свою історію. Настя росла з батьками, які її ніколи не любили.

Коли вона народилася, батько не хотів бачити її, а мати завжди ставила сестру на перше місце.

Коли їй було дев’ять років, її взяла до себе бабуся, але коли бабуся поме рла, їй довелося повернутися до батьків, які нена виділи її присутність у себе в будинку. Насті навіть доводилося носити старий одяг сестри, бо батьки нічого їй не купували.

А тепер вона знаходила втіху в товаристві баби Олі і дбала про неї, як про рідну бабусю. Після того, як баба Оля почула історію Насті, вона зрозуміла, чому дівчина така дбайлива та самотня.

Бабуся з того дня ставилася до неї як до рідної. Згодом Настя знайшла кохання і вийшла заміж за гарного хлопця, але досі ласкаво називає бабу Олю «бабусею».

КІНЕЦЬ.