Семен завжди прагнув до заможного життя. Ще в дитинстві він розповідав про свої мрії про розкішний будинок і багатство. Його батько, що походив із села, рано п0мер, залишивши матір працювати на фермі та виховувати його самотужки.

Попри труднощі, їм вдалося вести гідне життя. Семен не полишав прагнення до кращого життя. Попри невеликий зріст, він був спритним і допомагав матері на городі, а також лагодив зламані речі.

Коли він закінчив школу, мати наполягала на тому, щоб він здобував вищу освіту в місті. Однак у нього були інші прагнення. Сусід часто звертався до нього по допомогу для дрібного ремонту, і завдяки цим завданням Семен здобув навички паяння, столярної справи та ремонту автомобілів.

Його талант до ремонту автомобілів приніс йому місцеве визнання, і у віці п’ятнадцяти років він вже отримував власний дохід, який використовував для підтримки своєї матері.

Він навіть побудував гараж, де працював над автомобілями, залучаючи клієнтів з міста. Його життя йшло по висхідній траєкторії, і врешті-решт він придбав собі автомобіль. Старанно заощаджуючи, він розпочав будівництво будинку своєї мрії.

Одного разу, їдучи дорогою, Семен зустрів сусідку Анну, у якої посеред вулиці зламався автомобіль. Він люб’язно запропонував свою допомогу, успішно полагодивши її транспортний засіб. Наступного дня бабуся Анни зв’язалася з Семеном, щоб висловити свою вдячність, подарувавши йому домашні пироги.

Коли Анна вийшла з дому, серце Семена завмерло. Це було схоже на сцену з кінофільму. “Ходімо, покатаємось на машині. Покажу тобі нашу місцевість”, – запропонував він, і вони вирушили в подорож за межі села. Вони досліджували мальовничі пагорби й вкриті квітами поля, а потім вирушили до сусіднього села, щоб поплавати в кар’єрі.

Чим більше часу вони проводили разом, тим міцнішав їхній зв’язок, і незабаром вони зізналися одне одному в коханні. Спочатку бабуся Анни не схвалювала їхні стосунки через міське виховання дівчини та сільське походження хлопця. Однак її думка швидко змінилася, коли вона дізналася про амбітний намір Семена побудувати будинок.

Відтоді минуло десять років, і життя Семена склалося саме так, як він собі уявляв. На веранді дівчина в елегантному халаті приносить йому філіжанку кави, а навколо радісно граються діти. Це нагадує сцену з кінофільму, але ще краще…

КІНЕЦЬ.