Ще багато років тому моя бабуся та дідусь досить таки гарно собі заробляли.

От і вирішили вони тоді побудувати великий будинок, щоб діти могли теж жити з ними.

А коли одружаться, то щоб в тому будинку жила ціла родина, це була мрія їх і сподівання на гарне майбутнє своє на старості років, коли усі дорогі серцю люди будуть жити поряд з ними.

А згодом народилося в них двоє синів, ніби жила сім’я добре.

Дідусь з бабусею ростили дітей однаково, добре дбали про сім’ю, увесь свій час приділяли рідним людям.

Роки минали досить таки швидко, сини виросли, одружилися, привели невісток.

Після того в їх домі все змінилося, адже діти якось стали розділятися.

Невістки ніколи не могли знайти між собою спільної мови, ніколи нічого не могли нормально поділити, а матір, хоча й намагалася догодити усім, але завжди в усьому була винна.

Все не те і все не так, як не старайся, а все одно хтось та й не задоволений.

Найбільше з того сумували батьки, вони стільки сил та старань вклали в цей будинок, щоб вся родина жила в ньому щасливо, але це щастя не принесло навіть їм самим.

Згодом мій батько з мамою з’їхали на орендовану квартиру.

Брат тата, мій дядько, теж з своєю дружиною стали жити окремо, їм далеко до роботи було їздити.

Батьки залишилися самі у своєму великому будинку.

Роки минали, родина спілкувалася мало, лише до батьків з’їжджалися на великі свята, але не було ні теплого спілкування, ні щирих почуттів, одні непорозуміння та докори в усьому.

А згодом бабусі та дідуся не стало і брати стали думати, як хату ділити між собою, яка залишилася після них.

Тато мій з мамою вже мають свою власну квартиру, тому батько сказав, що потрібно той будинок продати, а гроші розділити між ними порівну.

Але дядько не хоче продавати будинок своїх батьків, у нього велика сім’я, троє дітей, він каже, що буде там жити.

Але в нього грошей немає і сплачувати братові, моєму татові, він точно не буде.

Вони вже перебралися в той будинок з дружиною і звикли жити там одні, сприймають його, як свій власний.

Вже місяць минув, а тато з дядьком все не можуть знайти спільної мови.

Постійно сперечаються через той будинок.

Я навіть не знаю, як правильно вчинити в цій ситуації.

Дідусь з бабусею стільки душі в нього вклали, а він щасливим нікого не зробив.

Як правильно розділити будинок і вийти зі складної ситуації, яка склалася в нашій родині?

КІНЕЦЬ.