Я вже три роки не спілкуюся зі свекрухою. Ми nосварилися під час мого весілля. Я завжди знала, що моя свекруха з привітом, але не думала, що так може з котушок з’єднання їхала. Ми з Дімою хотіли зіграти весілля, що є ятовує. Звичайно, витрачати мільйони були не готові, але все одно хотілося організувати виїзну церемонію та банкет. Як гостей вирішили звати лише найближчих родичів та друзів. Але свекруха була згідна з цим.

Вона хотіла запросити всю рідню, яка в неї була. — А як же дядько Вася? Він на весілля дочки нас покликав, буде соромно, якщо ми його не покличемо, — сказала вона. Діма почав згадувати, хто ж цей дядько Вася і ніяк не міг зрозуміти, а потім з’ясувалося, що він навіти не доводиться їм родичем. Деяких родичів свекруха вже встигла кликати, не спитавши нас. Діма через це сильно розлютився.

— Мамо, дзвони їм і кажи, що вони не запитані. Чому ти запрошуєш без нашого відома людей, так не можна! Ти маєш запитувати у нас, чи хочемо ми їх бачити чи ні. Та й потім, у нас обмежена кількість стільців. Ми не зможемо нагодувати понад 50 людей. Ти ж це розумієш? — Злився чоловік. — Ну і що? Так не можна.

Я нікому дзвонити не буду-відповіла свекруха. — Добре, я сам подзвоню. Тобі має бути соромно. Я з чоловіком була згодна. Свекруха ні коnійки не вклалася на наше весілля, зате хотіла сама все організувати і навіть гостей покликати хотіла сама. Я вважаю, що це на хабство, яке треба відразу присікати. Ми з чоловіком самі заробили на весілля, хоч мені трохи rрошей дали батьки, але смороду, на відміну від свекрухи, нікуди не лізли. Коли Діма попросивши матір не втручатися в організацію, вона сильно образилася.

У день весілля прийшла у весільній сукні. — У нас із вітчимом Діми через день ювілей весілля. Подумали, що буде добре, якщо зазначимо одразу тут. Вісь дістала свою сукню. Як і раніше сидіти на мені, та І я все також прекрасна — стала розхвалювати собі свекруха. Вона хотіла мене затьмарити на моєму ж весіллі. Робила все, щоби зіпсувати свято. Коли нас фотографували, то вона могла підбігти та влізти у кадр, бажала гостям говорити тості.

Вона псувала мій настрій одним своїм поглядом. Навіть бабуся, мати свекрухи, її відчитала перед усіма, бо її поведінка була неприйнятною.Після цього дня я з нею розмовляю. Діма підтримує з нею зв’язок, тому що вона все-таки його мати. Але я не готова її бачити, навіть прийти подивитися на внучку я їй заборонила. Діма потім окремо відвіз дочку до матері, щоб та з нею познайомилася. Мене найбільше дивує те, що свекруха навіть не розуміє, чому я на неї ображена.

КІНЕЦЬ.