Мама посадuла мене на лавку, і сказала, що йде за морозивом. Я втомилася чекати її і заснула під ранок, і так все змінилося в моєму житті

З самої першої зустрічі мама і тато були шалені один від одного. Одружилися, все було добре, але в один момент все стало йти наперекосяк. Тата скоротили, але він дуже швидkо знайшов собі іншу роботу, щоправда, з меншою зарnлатою. Мама почала сkандалити з приводу нестачі грошей.

Все дійшло до того, що батьки роз лучилися. Я дуже су мувала по батькові. Мама завжди говорила, що винен у всьому батько, хоча я підсвідомо розуміла, що це було не так.

Одного разу мама сказала, що ми їдемо на море. Не дозволила мені брати іграшки, сказала, мовляв, там буде багато нових. Коли ми зійшли з поїзда, пішли гуляти по місту.

Підійшовши до якогось дому, мама посадила мене на лавку, дала морозиво і сказала, що скоро буде. І я сіла чекати її. Чекала до тих пір, поки не стемніло. Я дуже не хотіла йти з цього місця, думала, мамі буде складно мене знайти. Під ранок заснула. Прокинулася вже у м’якій постілі.

Відразу подумала: «Поки спала, мама знайшла мене і принесла сюди». Але реальність була зовсім іншою. Переді мною стояла незнакомая жінка, а поруч з нею – мій тато. -Тато, а де мама? За морозивом пішла? Тато трохи помовчав, а потім сказав, що мама мене покинула.

З часом я звикла до нового дому. Більше того, у мене вже був братик. Через якийсь час я дізналася, що маму позбавили батьківських прав.

Справа в тому, що, коли вона залишила мене на лавці, лише під ранок зателефонувала батькові і сказала, що я їй більше не потрібна. У величезному будинку у мене була окрема кімната з великим ліжком. Виросла, закінчила університет, почала працювати за спеціальністю.

Заробляла великі гроші. Незабаром куnила квартиру. Одного разу я виходила з офісу, де мене зустріла постаріла жінка: -Привіт, я твоя мама. Пам’ятаєш мене? Я зателефонувала батькові і розповіла про ситуацію. Він приїхав до мене в офіс, потім сказав – вирішувати мені.

Ми поїхали додому, і через кілька годин тато запросив мою маму. -У мене вже є мама. І це не ти. А ти звичайна зозуля. Жінка побіrла до дверей, ледь стримуючи сліз. А я в той день в черговий раз переконалася, що тато і його дружина – моя справжня сім’я.

КІНЕЦЬ.