Автор: admin
Перші дні в Італії були, як сон. Марія не мила підлогу щодня. Не прала вручну. Не готувала трьох страв. Просто ходила з Ганною по магазинах, пила каву на вулиці, спала, коли хотіла. А вдома щось почало змінюватися. Спершу Петро шукав чашку. Потім не знайшов дитячих речей. Далі забув, коли день народження в сина. Згодом спробував сам зварити борщ – діти сказали, що він несмачний. В хаті – безлад. І вперше Петро не мав, до кого звернутися. Він дзвонив, питав: – Коли ти повернешся? А вона відповідала спокійно: – Не знаю. Мені добре тут. Я вчу мову. Я нарешті відчуваю, що я – жінка, а не прислуга
Марія вийшла заміж у двадцять два. Не з великої любові – швидше з довіри. Вона знала Петра ще зі школи, він був спокійним, розсудливим, не пив, не гуляв. «Та з […]
– Знаєш що, любий? – Якщо ти такий дбайливий син, якщо матуся в тебе важливіша за сім’ю, то й харчуйся в неї! Тут кухня зачинена!
– Тетяно, ти чого така зла? – Віктор стояв у передпокої з винним виглядом, тримаючи в руках порожній пакет із ювелірної крамниці. Я мовчки показала йому на кухонний стіл, де […]
– Безсовісна, хто платитиме за квартиру? Ти ж у ній живеш. – Я в ній вже не живу місяць, тож платити за неї не збираюся, ось хто в ній живе, хай платить, а це ви і ваш син
Ліді хотілося швидше дійти до будинку та відпочити після важкого трудового дня. Вдома на неї чекала «улюблена» свекруха Валентина Петрівна та чоловік Іван. Переступивши через поріг, Ліду зустріла свекруха, яка […]
— Та ви що, обоє з глузду з’їхали? Про що ви говорите? Вона моя дружина. Я її кохаю. У нас син росте. З чого ви взяли, що я буду з нею розлучатися? Що за маячня? — не стримав своїх емоцій Руслан…
Минуло трохи більше трьох років, як Даша з Русланом придбали власне житло. Але тільки зараз вони запросили всіх на день народження Даші до себе додому. Молода жінка із самого ранку […]
У квартирі пахло смачно, на кухні стояли підноси з рум’яною випічкою. — Мамо, а вчора ти казала, що тобі не можна нічого борошняного через гастрит. — А, це… — Олена Михайлівна на секунду розгубилася. — Лікар дозволив трохи. Сказав, що стан покращився…
— Ігор, ти мене чуєш? У мене знову скаче тиск, — голос у слухавці тремтів від слабкості. — Може, викликати швидку? Ігор зупинився посеред коридору офісу, стискаючи телефон. За спиною […]
– Настю, а де тортик до чаю? – образливо буркнула Лариса Петрівна. – Чи ти гостей усіх пригощаєш повітрям?
Лариса Петрівна, статна пані з пишним сивим начосом, сиділа за столом у затишній, але трохи захаращеній кухні. Її гострі очі, обрамлені тонкими окулярами, пильно стежили за Настею, молодою сусідкою, яка […]
“Ти серйозно не хочеш, щоб я була на твоєму весіллі?” – мама виголосила це з такою важкістю в голосі, що я ледве стримала сльози. Тепер вже який час вона ігнорує всі мої спроби зв’язатися з нею
“Ти серйозно не хочеш, щоб я була на твоєму весіллі?” – мама виголосила це з такою важкістю в голосі, що я ледве стримала сльози. Тепер вже який час вона ігнорує […]
— Якщо не можеш так жити — йди. Без образ. Але якщо залишишся і знову зірвешся — особливо на Рита — я прийду не поговорити. Це не погроза. Це обіцянка. А я свої обіцянки виконую. Михайло Миколайович пішов, залишивши Іллю стояти посеред двору…
— Ти розумієш, що говориш? — Рита стояла біля вікна, не обертаючись. Її голос був спокійним, але в цьому спокої відчувалася сталь. — Розумію! — Ілля кинув ключі на стіл. […]
Життя в селі має свої особливості, воно тихе, розмірене, і живуть всі як одна велика сім’я – нічого не приховаєш. Тут усі всіх знали, усі всім родичі або кумівство. І якщо хтось не сказав “Слава Ісусу Христу”, заходячи в магазин, то або чужинець, або чимось глибоко засмучений. Тетяні вдавалося довго приховувати свою таємницю, аж поки в село не приїхав Василь
Життя в селі має свої особливості, воно тихе, розмірене, і живуть всі як одна велика сім’я – нічого не приховаєш. Тут усі всіх знали, усі всім родичі або кумівство. І […]
— Навіщо вам моя ковбаса, у вас і так стіл ломиться, — сказала гостя, повертаючи нарізку в пакет
— Навіщо вам моя ковбаса, у вас і так стіл ломиться, — сказала гостя, повертаючи нарізку в пакет Олена витерла руки кухонним рушником і окинула поглядом стіл на веранді. Усе […]