Автор: admin
— А воду від варіння яєць вона виливає в раковину. Га? Я цією водою квіти поливаю, щоб краще росли! — Немає в нас квітів, — знизав плечима син. — Я твоя мати! І маю право брати участь у твоєму житті. Не одружуйся. Придивися до дівчини
Навіть у буденних дрібницях Ганна Дмитрівна знаходила привід для невдоволення. «Вона вилила воду після варіння яєць у раковину!» — обурено шепотіла вона сусідці, яка зайшла в гості. «А ковбасу та […]
Бабу Катерину в селі знали всі, їй уже перевалило за сімдесят. Вона мала двох дітей – сина й дочку, але обидвоє давно поїхали в світи й з рідною мамою спілкувались не часто, лише листівки на великі свята.
Бабу Катерину в селі знали всі, їй уже перевалило за сімдесят. Вона мала двох дітей – сина й дочку, але обидвоє давно поїхали в світи й з рідною мамою спілкувались […]
– Якщо чоловік любить жінку, то він до неї і на страусі прискаче – сказав Віктор сестрі Світлані
Світлана сиділа на старій дерев’яній лавці під розлогою липою, тримаючи в руках чашку з ромашковим чаєм. Літній вечір обіймав село м’яким теплом, а десь неподалік цвіркотіли цвіркуни. Її брат Віктор, […]
Одного разу до Катерини приїхала жінка – Наталя, років сорока п’яти, доглянута, з трояндою в руках. Постояла біля хвіртки, а потім сказала: – Ви мене не впізнаєте, але я вам винна життя. Бабу Катерину в селі знали всі, їй уже перевалило за сімдесят. Вона мала двох дітей – сина й дочку, але обидвоє давно поїхали в світи й з рідною мамою спілкувались не часто, лише листівки на великі свята. Вона хотіла прожити своє життя тихо і скромно, але потім, добро яке вона робила, почало повертатися до неї
Бабу Катерину в селі знали всі, їй уже перевалило за сімдесят. Вона мала двох дітей – сина й дочку, але обидвоє давно поїхали в світи й з рідною мамою спілкувались […]
Треба близьких на весілля кликати, треба! Споконвіку так було заведено. Нехай і сукня біла буде, і коровай буде, і ніжними пелюстками квітів їхній шлях хай обсипають, і дрібними монетками, і зерном, щоб дітки в сім’ї були і ще достаток був. Адже щирі почуття і добрі побажання від близьких – це найкращі дарунки для молодят
Ох, які ж дивні речі часом трапляються у житті. От і з нашою Маринкою сталося щось неймовірне, наче злий жарт долі чи, як кажуть, закон підлості спрацював. У неї ж […]
— Твоїй сестрі важко? Хай шукає роботу, як усі. Я за неї працювати не збираюся, — відрізала Олена, грюкнувши дверцятами холодильника
— Твоїй сестрі важко? Хай шукає роботу, як усі. Я за неї працювати не збираюся, — відрізала Олена, грюкнувши дверцятами холодильника. Роман завмер посеред кухні з порожньою чашкою в руці. […]
-Медальйончик ваш… Як би його тут залишити, – Василь обережно озирнувся і присів. Прямо руками він розрив ямку біля пам’ятника і поклав туди коштовність, – не втрачайте більше. І дякую вам.
Василю було соромно перед пасажирами. Він їхав і схлипував, як дитина. Бувало, що гіркі сльози накочувалися і заважали вести автобус. Хотілося кричати, але не можна. А в голові одне питання […]
Правду кажуть, що багачі – це найбільші скупердяї у світі. Запросила куму на день народження мого Дмитрика, святкували скромно вдома. Але як тільки я побачила, як подарунок Софія принесла – хотіла гнати її віником геть з квартири! Таке свято нам зіпсувала на зло!
Тиждень тому у синочка Дмитрусика було день народження, 5 рочків. Ми з чоловіком влаштували невеличке святкування вдома, купили кульки, шапочки для гостей та солодощі. Я сама впекла двоярусний тортик та […]
На людях свекруха така людина, що хоч до рани прикладай. Біла і пухнаста! Це мене й підкупило і не боялася, що після весілля доведеться разом пожити. Та як тільки чоловік йшов на роботу – вдома починалося справжнє пекло. Такого від свекрухи наслухалася аж до сліз було образливо. Тому одного дня вирішила записати на диктофон всі її “найщиріші побажання” і дала послухати чоловікові.
Не раз мої заміжні подруги та навіть сестри розповідали про сварки зі свекрухами. Я думала, що мене така проблема ніколи не торкнеться, бо я не з конфліктних людей і взагалі […]
— Ти пошкодуєш, — вичавив він. — Ти залишишся зовсім одна. — Я вже була одна у повному будинку людей. Більше не хочу. Вони виїжджали через тиждень. Збирали речі мовчки, злобно поглядаючи в мій бік. Артемка плакав, він не розумів, чому вони їдуть від бабусі.
— Ви знову не той хліб купили, — голос невістки Каті різав вуха, поки я розбирала пакети на кухні. — Я ж просила бездріжджовий. Вп’яте прошу. Вона демонстративно взяла батон, […]