Автор: admin
У вас з батьком ніколи немає грошей для мене! Але варто було тільки Лілії щось знадобитися, як у вас одразу з’являється купа грошей. Ви й кредит для неї взяли. Все сестрі! Все сестрі! Мені нічого. Наче у вас дитина лише одна – вона, – якось син сказав Марії. Мати опустила очі, знала, що він правду каже. – Не хочу, щоб ти так жив, як живе вона. Ой, синочку, не хочу, – лише могла сказати
Усі в житті ми колись стикаємося з моментом, коли важкі слова, сказані в гніві, залишають в душі тріщини, які важко залатати. Олександр давно не приїжджав до батьків, його душа була […]
– Катю я тебе люблю, але так більше не можна. Якщо хочеш прийти до мене то бери тільки двох менших дітей, троє старших нехай залишаються вдома. Я не жартую – сказав, як відрубав Захар
У маленькому селі, де кожен знав одне одного, жили Захар і Катя. Їхнє кохання було відоме всім: воно розквітло ще в юності, коли вони разом гуляли берегом річки, ділилися мріями […]
– Мамо, переїдь до нас, ми будемо дуже раді!, – сказала Оксана, і я вірила їй. Але коли побачила, як вона без заперечень дала мені чіткий розклад на кожен день, я почала сумніватися. І лише після того, як я почула її розмову з подругою, все стало на свої місця
– Мамо, переїдь до нас, ми будемо дуже раді!, – сказала Оксана, і я вірила їй. Але коли побачила, як вона без заперечень дала мені чіткий розклад на кожен день, […]
А знаєш, люба, мама права. Ти у нас дармоїдка, йди працюй! — гримнув Ілля на адресу здивованої дружини. Причому вдарив по столу так, що з краю підскочила ложка. Світлана заціпеніла. Вона абсолютно не знала, що йому відповісти. У її голові закипала каша з образи, злості і здивування. Дармоїдка…
─ А знаєш, люба, мама права. Ти у нас дармоїдка, йди працюй! — гримнув Ілля на адресу здивованої дружини. Причому вдарив по столу так, що з краю підскочила ложка. Світлана […]
Гарувала на заробітках у поті чола, як та конячка. Ще й брала додаткові зміни. А як повернулася додому – то чоловік ошелешив такою новиною. Ще й виявилося, що тут не обійшлося без “допомоги” подруги. Мало того – всі родичі та сусіди на мене косо дивляться через ті заробітки. І як далі жити?
Моя історія має два наслідки: поганий та хороший. Почну з першого, бо серце досі крається. Сталось так, що я з тих жінок, які поїхали заробляти гроші за кордон. Така собі […]
Надя була вже на п’ятому місяці, як Микола заявив, що в нього інша. Зібрав речі та пішов. Жити у квартирі можна було ще п’ять днів, за наступний місяць нема чим платити. Микола завжди платив сам.
Надя була вже на п’ятому місяці, як Микола заявив, що в нього інша. Зібрав речі та пішов. Жити у квартирі можна було ще п’ять днів, за наступний місяць нема чим […]
“– Ти зруйнувала нашу сім’ю і тепер чекаєш, що я буду в ясна з тобою цілуватися? Ти взагалі хто така? Ти мені навіть не мачуха, – зневажливо пирхнув Денис…
– Ти зруйнувала нашу сім’ю і тепер чекаєш, що я буду в ясна з тобою цілуватися? Ти взагалі хто така? Ти мені навіть не мачуха, – зневажливо пирхнув Денис. Марині […]
– А ти їм прямо скажи… доки жива, сама вирішу, кому що залишити. А тиснутимуть, взагалі у дитячий будинок заповідай. Антоніна засміялася, але ідея видалася цікавою. – Робиш. І я це ціную. Але допомога не повинна бути розрахунком на спадщину.
Антоніна Петрівна поливала квіти на веранді, коли на подвір’я в’їхала машина старшого сина. Дмитро вийшов з-за керма, допоміг вибратися дружині Наташі, потім почав діставати з багажника пакети з продуктами. – […]
Анна Павлівна повільно обвела поглядом своїх дітей. П’ятеро. Четверо дивилися на неї з погано прихованим нетерпінням, як на вокзалі в очікуванні потяга, який от-от повезе їх у нове, багате життя. І тільки Кирило, наймолодший, сидів трохи осторонь, не дивлячись на неї, просто був поруч. — Я не буду зачитувати довгі юридичні формулювання, — її голос прозвучав несподівано твердо й чітко, без старечого тремтіння. — Я вирішила зробити простіше.
— Мамо, ми можемо починати? У мене зустріч через годину. В центрі. Ти ж розумієш, так? Ольга поправила шовкову блузку, і її браслет зухвало блиснув у світлі лампи. Анна Павлівна […]
Цього разу я приїхала з Італії у відпустку, і вирішила купити синові машину. Він ще про це не знає, у нього на Василія ювілей, от я і зроблю йому такий подарунок, бо заслужив він як ніхто з моїх дітей. Крім болячок, я привезла з собою і серйозну суму грошей. То доньки мої відразу до мене і прибігли, щоб ці гроші у мене забрати. У кожної з них був свій план, на що їм треба грошей, та доньок своїх я розчарувала – для них італійський банкомат закрився.
– У тебе гроші є, то сама купиш собі все, що треба, – зверхньо заявила мені донька, коли я попросила її прийти до мене в лікарню. Гроші у мене, звичайно, […]