Автор: admin
— Ангеліно, я не проти тобі допомогти, — відповіла Вероніка, намагаючись зберігати спокій. — Але вимагати половину моєї квартири — це занадто. Ти можеш попросити батьків про підтримку, коли будеш готова, але не забирай те, що належить мені. Ольга не знала як примирити рідних сестер, але Ігор,батько дівчат, як завжди все вирішив
Ольга сиділа за кухонним столом у своїй затишній квартирі. Сонце ледь пробивалося крізь фіранки, а запах свіжозвареної кави наповнював кімнату. Вона тримала в руках чашку, але її думки були далеко […]
– Так він і є овоч! – Я встала і пішла до виходу. – Грошей більше не дам. Хочете – тягніть його. Але це ненормально
– Донечко! – каже мама. – Як у тебе справи? А ми ось братику твоєму машинку купили. “Братику” моєму – двадцять сім років. А “машинку” йому купили – недешеву іномарку. […]
Ой, які ж у тебе жоржини гарні цього року! Можна я нарву собі букет, додому заберу? Такі кольори – малинові, помаранчеві, рожеві. Катерина якось недобре глянула. Подивилась на квіти, потім на сестру. Щось в її обличчі змінилося. – Ні, не треба. Залиш їх. Вони мені на свято. – Та ж я зовсім трохи… – розгубилась Світлана. – Декілька штучок, для настрою. У місті таких не знайдеш. – Я сказала – не треба, – різко відповіла Катерина й пішла до хати
– Катерино, ти вдома? – голосно гукнула Світлана, вийшовши з автобуса й прямуючи знайомою стежкою до сестриної хати. – А де ж мені ще бути? – вийшла на ґанок Катерина. […]
Ніна весь день металася по хаті, готуючись до приїзду сина з невісткою. Накрила стіл, як на свято. Коли ж вони нарешті приїхали, виявилося, що все було дарма. “Ми тільки за огірками”, – сказав Андрій
Крізь нещільно закриті фіранки в кімнату обережно прокралося ранкове світло. Ніна Михайлівна прокинулася давно і просто лежала, байдуже розглядаючи стелю. Потім, вона повільно піднялася і звично заправила ліжко і неохоче […]
Повільно крокуючи до зупинки, вона занурилася в тяжкі думки. Що ж могло статися з її синочком? Адже він такий довірливий. От і чотири роки тому повірив товаришу, а той втягнув у аферу. Якби Віра Сергіївна не взяла провину на себе, син би сів надовго. Якби ж вона знала чим обернеться їй власна доброта
Віра Сергіївна завмерла біля знайомої хвіртки, притулившись до тину. Бігла від автобуса, як безумна, тож і вибилася з сил. Побачивши дим, що струменів із труби, схопилася за серце — воно […]
– Ми за грошима! – оголосила мама Віктора.– За якими?– Як за якими? Які ми вам на весілля давали! Вам же дарували! Ось і поверніть борги! – не зважаючи на невістки, жінка пройшла до кімнати, звідки вийшов Віктор з уже готовою пачкою грошей.
– Та годі тобі! Ну чого ти? Ну, з ким не буває? – Віктор винно дивився на Олену. – Це було лише один раз! Обіцяю, ніколи більше цього не повториться! […]
Катя прокинулася рано, прийняла ванну, і взялася готувати сніданок. Чоловік Віктор ще спав. Катя якраз чистила картоплю, як раптом на телефон Віктора, який він випадково забув на кухні, прийшло повідомлення. Катя відкрила смс, переглянула його і побігла у спальню будити чоловіка. – Що, Катю, хто дзвонить, що? – спросоння не розумів він. – Подивися і все зрозумієш, – сказала дружина і зі сльозами пішла на кухню. Віктор взяв телефон, глянув на екран і застиг на місці
Не поспішаючи заїхавши на парковку біля свого будинку, Віктор вийшов з машини і подався додому. У передчутті вечірньої зустрічі з Веронікою він вийшов з ліфта, відкрив ключем квартиру і увійшов. […]
Віра та Ігор гостювали у батьків чоловіка. В неділю, ввечері, сімʼя повернулася додому. Ігор підʼїхав до будинку, припаркував машину біля воріт. Діставши з багажника речі, вони зайшли на подвірʼя і застигли… По двору тинялися незнайомі люди. Біля ґанку стояв їхній новенький мангал, яким вони самі ще не користувалися, і якийсь чоловік смажив на ньому шашлик. – Що тут відбувається?! – здивовано запитав Ігор у дружини. – Уявлення не маю, – не менш здивовано відповіла Віра. Чоловік та дружина одразу кинулися у будинок. Віра та Ігор увійшли в коридор і… ахнули від побаченої картини
– Ігор, як ти вважаєш, чи не час нам подумати про трикімнатну квартиру? Подивися, Денису вже сім, Аллі – скоро чотири. Скоро й дивися їм будуть потрібні окремі кімнати, – […]
Ти ж мала приїхати у вересні, – виправдовувався Іван, коли прийшов з городу і побачив валізу в коридорі і розпач в очах. – Я не думав, що ти так раптово…– І ти вирішив, що я вже не вернусь? – сухо перебила Жанна. – Та ні… Просто з Олькою якось вийшло. Вона одна, я один. А хата ж не просто твоя. Ми ж… я ж тобі допомагав. – І це дає тобі право розпоряджатись моїм? – Жанна підвелася, глянула в очі. – Я будувала її двадцять років. Я жила чужим життям, щоб повернутись сюди. А ти? Ключі давала – бо вірила. І що? Ти ж не дурень, Іване. Ти просто хитрий. Знав, що я далека, що нічого не скажу
Жанна поверталась додому вперше за вісім місяців – без попереджень, без дзвінків, навіть без валізи. Лише ручна поклажа, кілька подарунків для племінників і сердечне тремтіння: “Нарешті. Додому”. Вона була в […]
Євген Борисович прокинувся від якогось дивного відчуття. Так ніби на нього хтось дивився! Його дружина Тетяна з донькою Катрусею зараз були на дачі. Катерина в декреті – їй народжувати скоро. Зять Сашко зранку заїде по Євгена і вони разом поїдуть до своїх коханих жінок на дачу. Так що вдома немає нікого! Навіть кіт на дачі. Хто ж може дивитися? Євген Борисович вийшов на кухню, відкрив холодильник. Він попив молока прямо з пляшки. Все одно Тетяни вдома немає, тож бурчати нема кому. Чоловік повернувся назад у кімнату й застиг від побаченого
Євген Борисович прокинувся від якогось дивного відчуття. Так ніби хтось дивився на нього. Дружина Тетяна з донькою Катрусею на дачі. Катерина в декреті, їй народжувати скоро. Зять Сашко зранку заїде […]