Автор: admin
-Ти куди зібрався? А хто нас забезпечуватиме? – бігала навколо нього Юлія. – Подумаєш, дитина не від тебе! Та ти дякувати мені повинен, що я тобі сина подарувала! – Я на аліменти на тебе подам! – Але всі погрози були марними
– Коханий! Я чекаю на малюка! – радісне обличчя дружини нависло над сонним Антоном. – У сенсі? – сон як вітром здуло. – Що означає “у сенсі”? – спохмурніла дружина. […]
Довгоочікувана дитина нарешті з’явилася на світ. Карина була на сьомому небі від щастя, і чекала чоловіка, якого пару хвилин тому побачила у вікно: він стояв з величезним букетом. І ось kоханий чоловік з’явився, взяв на руки малюка-і у нього округлилися очі. Він поклав його назад в ліжечко і вийшов. Карина не могла повірити в те, що відбувається. Вона все втирала сльо зи і не могла зрозуміти, що ж було не так в дитині. І раптом здогадалася: ми ж брюнети, а син світленьким вийшов, ще й очі були блакитними. Поверталася Карина додому на таксі. Водій бачив, що з нею щось не так, тому намагався заспокоїти молоду маму:
– Ви ж тільки народили, повинні бути найщасливішою людиною на світі. Не можна опускати руки-хоча б заради малюка. Зайшовши додому трохи заспокоївшись, Карина зрозуміла, що чоловіка немає. Андрій повернувся пізно […]
– А як же Оля? Як торт? Як же свято для дівчинки? – чути було як сестра Дениса підказує мамі. – У дівчинки є батьки
– Денисе, нам треба поговорити. – Сказала Надя чоловіку. – Щось серйозне? Що сталося? – Денис навіть розгубився. Він чудовий сім’янин. Вірний чоловік. Не був ні с ким помічений. Загалом […]
А ще він згадав, якими мізерними були їхні обіди. М’яса вони майже не бачили, переважно картопля та вермішель. Згадав своїх братів і сестричку, як вони чекали на Новий Рік, щоб поїсти святкові смаколики. Іванко раптово засумував, і нічого не відповів на німе запитання продавчині
Іван біг парковою алеєю і міцно стискав у кулачку знайдений щойно скарб. Каштани вже відцвіли, і під ногами білими хмарами піднімався опалий каштановий цвіт. Серед цих квіткових розсипів він і […]
– Невже було так складно надати мамі допомогу, га? – Невже в тобі немає нічого людського, нема ні краплі співчуття? – Вирував чоловік.
– Моя мама житиме з нами, – просто з порога, не встигнувши навіть зняти куртку, сказав Кирило. – Це питання, чи ствердження? – Іра запитливо подивилася на чоловіка. Будь-який з […]
– Так, люба, вимітайся з нашої квартири, поки я тобі волосся не повидирала. Вставай, і на вихід! Геть! Щоб більше я тебе тут не бачила! Віталік мені самій потрібний, зрозуміло?
– Алло, Наталко, привіт! Виручиш колишнього чоловіка? – Привіт, Віталіку! Ти про що? Як я тебе повинна виручити? Гроші потрібні, чи що? – Ні, не гроші. А допомога. Потрібно, щоб […]
Коли я приїхала з відрядження з Чернівців, із теплим хлібом у сумці й наївною надією на обійми, знайшла лише записку: “Я в Ігора”. Без дзвінка, без повідомлення. І тоді щось у мені клацнуло. Я зрозуміла, що в нашому домі давно ніхто ні на кого не чекає. Що любов перетворилася на сервіс. А найстрашніше – я звикла. Але цього разу вирішила зробити щось, чого давно боялася
Коли я приїхала з відрядження з Чернівців, із теплим хлібом у сумці й наївною надією на обійми, знайшла лише записку: “Я в Ігора”. Без дзвінка, без повідомлення. І тоді щось […]
Михайла не стало наприкінці літа. Та так несподівано, що його дружина Віка не встигла нічого зробити, швидка, яка прибула теж. Причину так до кінця і не зрозуміли. Була людина, і немає її… Провести Мишка в останню путь прийшло стільки людей, що Віка аж дивувалася. Тут був майже весь колектив з його роботи, всі сусіди з їхнього будинку, його друзі. Усі щиро, зі сльозами на очах, говорили про те, якою він був прекрасною людиною. Добрим, чуйним, вміючим вислухати, підтримати, дати слушну пораду, пожартувати. І тут Віка аж здивувалася від почутого.
– Галя, привіт, – почувся у слухавці сумний голос подруги. – Уявляєш, знову мене мій довів. Наварив картоплі в мундирах, нарізав оселедець шматками, покрив зверху цибулею, та ще й розливного […]
Що, знову в село? І як ти тільки встигаєш? Та й якщо чесно, то я не розумію, це ж не твоя рідна мама, навіщо ти так стараєшся взагалі? – питає Світлану її колега по роботі. – Не знаю, як тобі це пояснити, але не можу я по-іншому. Марині Сергіївні потрібна моя допомога. І я не можу її залишити, – спробувала пояснити Світлана подрузі. Алла лише знизила плечима, бо не розуміла, навіщо 43-річній жінці, замість того, щоб піти з подругами в кафе, кіно, чи на побачення, вона сідає в старий запилений автобус і їде в село до жінки, яка навіть не стала їй свекрухою
– Що, знову в село? І як ти тільки встигаєш? Та й якщо чесно, то я не розумію, це ж не твоя рідна мама, навіщо ти так стараєшся взагалі? – […]
– Я відразу зрозуміла, що у вас нічого не вийде – дуже ти жадібна. Через гроші такого хлопця втратила, – сказала свекруха, витягаючи до ліфта велику валізу та дві сумки
Лєра вже закінчувала пити каву, коли у двері подзвонили. «Дивно, хто це може бути так рано? Може, Вітя щось забув»? – подумала молода жінка. Лєра з Віктором одружилися лише три […]