Після чергового приїзду Федір повідомив Наталії, що покохав іншу і йде. Наталя кинулася йому в ноги: » Не забирай дітей, я без них пропаду ».» Так я і не збирався, навіщо вони мені, ти їх мати на законних підставах. Залишаю вам квартиру, як придане. Але обіцяй, що будеш синам говорити, що у них хороший батько ».

Ніколи не знаєш, як складеться твоє життя, але завжди сподіваєшся на краще. Федір і Маша жили в законному шлюбі вже 5 років, за цей час у них народився син Міша. […]

– Бабусю твою ми на весілля не запросимо. Я думала, ти зрозумієш, і не доведеться тобі прямо говорити. Ну справді, Олег! Ти серйозно хочеш, щоб вона там була? Тільки осоромить нас! Де вона, село, а де ми?

– Христино, ти списком гостей мені цим тицяєш у ніс вже котрий день. Я його глянув одразу, як тільки ти показала. І нічого не змінилося. Ти мою бабусю не внесла. […]

– Уявляєш, навіть не пикнули, пообіцяли подарувати те, що я їм надішлю. Досить, – сказала вона. – Нехай постараються.  Не для того я їх народжувала, щоб вони розслаблялися! Адже, Лілічка, троє поспіль же! Це такий стрес! 

– Та яка мені взагалі різниця, що там у тебе з дітьми відбувається? Мені байдуже, чим вони там хворіють! – Кричала на дочку Марія Олександрівна. – Ти що, забула, що […]

— Відпусти мого синочка! — закричала Анна Вікторівна і поспішила слідом. — А з чого я повинна свого чоловіка відпускати? — запитала Фаїна. — Коли він привів мене до вас на оглядини, ви голосніше за всіх раділи, що я не міська!

— Ти мого сина причарувала! — крикнула з порога свекруха. — Хто? Я? — Фаїна зобразила здивування. — Ви ж мене не вчили! — Тебе й вчити не треба! Ми […]

Оленка й Світлана були рідними сестрами, але такими різними, як день і ніч. Оленка – тиха, домашня, з дитинства любила готувати, поралась на городі, мріяла про весілля в сільській церкві, про дітей і господарство. А Світлана – метка, розумна, завжди тяглася до світу: читала книжки, вчилася, а потім першою в селі зібрала речі й подалася на заробітки в Польщу.

Оленка й Світлана були рідними сестрами, але такими різними, як день і ніч. Оленка – тиха, домашня, з дитинства любила готувати, поралась на городі, мріяла про весілля в сільській церкві, […]

Коли Ганна Семенівна вийшла на пенсію, вона вирішила, що найкраще – жити в селі з сином. Степан мав хату, город, непогано заробляв на ремонтних роботах. Невістка Ірина – молода, спокійна жінка, працювала медсестрою в районній лікарні. А Ганна, попри вік, була ще бадьора й здорова, на ногах, з ясною пам’яттю й упертим характером.

Коли Ганна Семенівна вийшла на пенсію, вона вирішила, що найкраще – жити в селі з сином. Степан мав хату, город, непогано заробляв на ремонтних роботах. Невістка Ірина – молода, спокійна […]

Спершу я так раділа, що нарешті син знайшов гарну жінку. Та й Іра здалася дуже приємною та вихованою невісткою. Але тепер я дуже шкодую, що дала згоду синові на шлюб. Краще б він був самий, ніж псував життя з тою Іринкою! Вона його скоро в могилу зажене!

Я дуже шкодую, що дала згоду синові на шлюб. Краще б він був самий, ніж псував життя з тою Іриною. Перші дзвіночки з’явилися ще до весілля. Я мала обручки своїх […]

— Як куди? Яке сісти? Сидить рідня, а вас допомагати покликали, гаразд ще ти, а мати твоя яке відношення до моєї сестри має? – свекруха обурилася, зробила це голосно, так, що всі обернулися

Нещодавно я вийшла заміж. Весілля вийшло галасливим і велелюдним: у мого чоловіка Михайла було багато рідні. Після урочистості ми продовжили жити разом у тій квартирі, яку я знімала до шлюбу. […]

Коли Тамара Володимирівна простягла мені руку із вимогою віддати всю зарплату, я зрозуміла – конфлікт оголошено. В її очах горів вогонь власництва, а за спиною маячив силует мого чоловіка Максима, готового стати на бік матусі

Коли Тамара Володимирівна простягла мені руку із вимогою віддати всю зарплату, я зрозуміла – конфлікт оголошено. В її очах горів вогонь власництва, а за спиною маячив силует мого чоловіка Максима, […]

— Тобто, твоїй сестрі не можна тягати важке, а мені можна? І це при тому, що я виношую дитину? Ти взагалі нормальний?

— Марічко, тут Олена влаштовує дівич-вечір у суботу. Треба буде їй трохи допомогти. Кирило влетів до кімнати, мов невеликий, але дуже енергійний ураган, наповнений сімейними планами й добрими намірами. Він […]