— А ти знаєш, що твоя хабалка мати стукнула нашого сина? За те, що він порушив її чергове тупе правило? Вгадай, яке цього разу?

— А ти знаєш, що твоя хабалка мати стукнула нашого сина? За те, що він порушив її чергове тупе правило? Вгадай, яке цього разу? — Єва нервово кружляла по вітальні. […]

Я провела майже пів життя на чужині. Важко працювала в Італії, рахувала кожне євро та не дозволяла нічого (навіть філіжанки кави у кафе). Нещодавно доня зателефонувала мені. – Мамо, повертайся вже додому! Всіх грошей не заробиш! А внуки без тебе ростуть! Я страшенно сумувала за дітьми, того погодилась. Однак, якби ж знала, що на Батьківщині буде так паршиво – нізащо б не поїхала.

В Італії я була чотирнадцять років. Поїхала, аби дітям допомогти, щоб освіту здобули гарну, мали де жити. Зараз в них вже все добре. Донька заміж вийшла, синочка народила. Нещодавно Матвійчику […]

«Оце так дивина! То останніми словами свекруху крила, звинувачувала, що ти в сім’ю лізеш, претензії щодо грошей висувала, а тепер прибігла до мами чоловіка по допомогу? І що ти їй відповіла?» — посміхається подруга

«Тепер вона в мене шукає підтримки, вчора з онучкою приїхала, напросилася на чай, доки сина вдома не було. Я так зрозуміла, що хотіла поговорити», — розповідає Любов Семенівна подрузі. «Оце […]

Весь день ця жінка псувала їй свято. То сукня не така, то зачіска дурна, то гості з боку нареченої «не того рівня». — Валентино Павлівно, це наші з Олексієм справи. — Ваші? — свекруха повернулася до неї. — Мила, коли мій син влізає в борги через твої примхи, це стає моїми справами! — Які примхи? Звичайне весілля! — Звичайне? Для кого звичайне?

— Тридцять тисяч! Тридцять чортових тисяч, Машо! Ти це бачиш?! Олексій кинув конверти на ліжко. Біле покривало з лебедями — спеціально для шлюбної ночі — вкрилося різнокольоровими папірцями. Деякі конверти […]

Щось не те… – казала мати Світлани, – не впускай її щодня, бо щастя не любить, як за ним хтось аж так пильно дивиться. Але Світлана лише сміялась: – Та що ти, мамо! Це ж Галя, ми разом виросли. Вона не може бажати мені поганого. З часом у домі Світлани почалися негаразди. Василя скоротили з роботи. Малий Тарасик почав часто хворіти. А одного дня, коли Світлана з чоловіком трохи посварились, Галя, ніби випадково, почала залишатися на вечері. – Я просто підтримати, ви ж як рідні. Василь сумний, от і поговорили трохи. Але ця «підтримка» з боку Галі була чимось схожим на павутиння: тонка, непомітна, а як втягне – то вирватися важко

У Світлани завжди була подруга з дитинства – Галина. Жили по сусідству, разом ходили в школу, потім на курси крою і шиття, потім навіть на весіллі Світлани Галина дружкою була. […]

— Якщо любите, доведіть справою, — Марина попрямувала до виходу. — У вас є час подумати. Але знайте: якщо ви відмовитеся допомогти власним онукам, не чекайте, що я буду прикидатися люблячою дочкою. Двері голосно грюкнули. Галина Петрівна опустилася на стілець і розридалася.

— Мамо, ти ж розумієш, що ми з Олегом задихаємося в цій двокімнатці! — Марина різко поставила чашку на стіл, і гаряча кава бризнула на скатертину. — Катя вже школярка, […]

– А що, рідний дядько не зможе племінників прогодувати? – обурилася свекруха. – Ну, і жадібна ж ти, Поліна! – Не жадібна. Просто я не планувала, що замість трьох людей маю утримувати шістьох! І готувати на вас я теж не підряджалася, – відповіла вона

– Поліно, а чи не рвонути нам на море? – спитав якось чоловік після вечері. – На море? То ми ж начебто цього року не збиралися? – здивувалася дружина. – […]

– Здрастуйте і вам, дорогі гості! – понуро відповіла Ольга, виходячи з машини. – А що ж ви без попередження? Я взагалі мовчу про запрошення – ви що, не знаєте, що це таке? Ні? Жінка була роздратована і дуже втомлена. Сьогодні їй було зовсім не до гостей. – Які ще запрошення, Олю? Хіба я не можу приїхати до вас просто так? І Світлана теж. Ми ж не чужі вам люди, щоб питати дозволу або попереджати, – нахабно відповіла свекруха.

– Щоб я вас більше не бачила тут, на МОЇЙ ділянці! Зрозуміло? Негайно йдіть. Михайло вас проведе. І прислухайтесь до моєї поради, Антоніно Петрівно, – придбайте собі заміський будинок. І […]

У мене чотири сестри, ми всі від різних чоловіків. Мама виходила заміж цілих 5 разів. Ось так вона народила нас, але, на жаль, знову залишилася одна. З останнім чоловіком теж розлучилася і остаточно на своєму особистому житті поставила крапку. Мама каже, що ми всі схожі на своїх батьків, але характером у неї пішли, але тільки не я. Я єдина, хто цілком схожа на свого батька, і від цього мені дуже добре на душі…

У мене чотири сестри, ми всі від різних чоловіків. Мама виходила заміж цілих 5 разів. Перший чоловік мами покинув її, коли вона була ваrітна. Після вона зустріла другого чоловіка, але […]

Анна завмерла, тримаючи в руках ополоник. Її щоки спалахнули.— Мама сказала, що борщ не такий, тепер я їсти не буду! — відрізав Ігор, відсуваючи тарілку.У Анни перехопило подих.— Що? — тихо запитала вона, намагаючись зрозуміти, чи правильно почула.— Ти чула. У тебе все… прісне. Мама права.

Анна завжди старалася. За ці чотири роки шлюбу вона навчилася готувати десятки нових страв, які любив її чоловік Ігор. Вона прибирала так, щоб у будинку сяяв кожен куточок, прасувала його […]