-Ну що, давай поговоримо серйозно. Я приїхав до тебе, щоб жити разом. Сподобалася ти мені. Житла у мене свого немає, все дружині та дітям залишилося. Якщо не потрібен, одразу скажи, я піду і більше не потурбую. А моє слово міцне. Ну, що скажеш? – Я чесно не знаю. Чоловіка у мене зроду не було, образили в молодості. І я навіть не уявляю, як це жити з чоловіком. Якщо чесно боюся. Але ти мені подобаєшся. І я не знаю, що з цим робити – розвела вона руками.

На ліжку голосно хропла жінка. Чоловік морщачись від запахів, смачно вдарив її по м’якому місцю. Вона ойкнула і сіла. Не дивлячись на задуху, вона була одягнена в вовняні шкарпетки, теплу […]

– Батько? – Галина закотила очі, поправляючи окуляри у золотій оправі. – Він її з пелюшок навчає, що жінка – служниця. Пам’ятаєш, як він кричав на неї за пляму на футболці? Все змінилося у задушливий серпневий день. Марина мила вікна, готуючись до приїзду Аліси. Сонце пекло немилосердно, а у вухах дзвеніло: «Треба встигнути… Він розсердиться, якщо пляма залишиться…» Смужка ганчірки розпливлася перед очима, і вона впала на підлогу. – Точно! – підхопив Віктор, розвалившись у кріслі. – Сидить цілий день, байдикує, от і роз’їлася!

– Ідеш? Та й вали куди хочеш! – процідив Віктор, навіть не зводячи очей з газети. Його дружина Марина завмерла на порозі кухні, стискаючи в руках ганчірку для миття підлоги. […]

Якось на обід Вікторія вирішила заскочити до свекрухи без попередження. Двері виявилися відкритими. Вікторія переступила через поріг, але почула її голос– Тягається щодня, набридла! Ні, не можу прогнати, Льоня набрехав, що я хвора, щоб вона грошей дала. А я ще попросити хочу, там літню кухню добудувати лишилося… Так, виїжджаю вже, забула сумку, ось і повернулася. Кладу трубку, поки що.Голос свекрухи почав наближатися, Вікторія вискочила у під’їзд і сховалася за ліфтом. Вона простояла там, ковтаючи злі сльози, доки кабіна не спустилася на перший поверх.«Як у Льоні язик повернувся збрехати про таке, адже зі здоров’ям не жартують. А свекруха також гарна», – розмірковувала Вікторія, гарячково збираючи речі..

– Розкажи про свої доходи, люба невістка! – Зажадала свекруха, коли син вийшов у магазин і залишив їх наодинці з Вікторією. – Скільки ти заробляєш, чи зможеш утримувати мого хлопчика? […]

– З тобою так добре, Надя. Оленка останнім часом нестерпною стала. Так, я розумію, що не стало її матері. Ну а я тут до чого? Я молодий та здоровий чоловік. Мені потрібна турбота та увага. А вона ходить вічно пригнічена і в’яла!– Так, я її теж бачила днями. Вся сіра та похмура. Не розумію, як ти з нею під одним дахом живеш.– Я й сам не знаю. Одружені ми лише рік, ще не пізно все поміняти. Я думаю, що варто з нею…Вітя обірвав себе на півслові

– Оленко, прийми мої співчуття, – свекруха Галина Павлівна обняла мене і притиснула до себе. – Дякую, – відповіла я крізь сльози. Відхід матері став для мене справжнім ударом. Я […]

Не допивши чаю, я вийшла з дому. Невістка навіть не помітила моєї відсутності. На вулиці я відчула себе настільки самотньою, що не могла стримати сліз. І останньою краплею стало те, що мені довелося побачити, як всі мої гостинці які я принесла вона винесла на смітник

– Не приїжджай, мамо. Не треба, дорога далека, а ти вже не молода. Навіщо тобі в потязі цілу ніч мерзнути? – каже мені син. – Ну як навіщо? Тебе я […]

Іван ледве переступив поріг батьківської хати, як його приголомшила несподівана новина. Він прийшов, аби зізнатися у власному розлученні, а почув про плани батьків. “Ми з матір’ю давно мріяли про це”, – зізнався батько з такою легкістю, що Іван просто онімів від здивування

Іван їхав до своїх літніх батьків з важким серцем і з каменем на душі, тому що він мав повідомити їм дуже неприємну новину, від якої вони засмутяться точно. Можна було, […]

Максим вже збирався спати, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік неохоче глянув на екран, дзвонила дружина його найкращого друга Сашка. – Привіт. Можеш приїхати, мені потрібна твоя допомога, – заливаючись сльозами, сказала Наталка. – Звісно. Скоро буду, чекай, – Максим захвилювався від такого дзвінка, швидко одягнувся і поїхав до будинку Наталки та Сашка. – Що сталося? – одразу запитав він. – Щось з Сашком? – Ні. Я сьогодні дещо знайшла… У нас у квартирі, – схлипнула Наталка. – Ти про що? – не зрозумів Максим. Наталка зібралася і все розповіла найкращому другу чоловіка. Максим вислухав її і аж очі округлив від почутого

– Чому? – Наталка ніяк не могла заспокоїтися. – Що зі мною не так? Я некрасива, так? Скажи! – Не плач, будь ласка, Наталко, ти дуже гарна, – найбільше Максимові […]

Денис прокинувся рано, дружина Марина вже приготувала сніданок і зібрала йому сумку в дорогу. – Ти коли повернешся? – запитала Марина, ставлячи тарілки на стіл. – За декілька днів, – відповів Денис. Чоловік поснідав, попрощався з дружиною та сином і вирушив у відрядження. Від’їхавши від будинку, Денис зрозумів, що забув у коридорі документи на машину. Довелося повертатись. Він вирішив не дзвонити, а відкрити своїми ключами. Чоловік тихо відчинив двері і пройшов до коридору. Раптом, з кімнати пролунав голос Марини, вона говорила по телефону. Денис прислухався до розмови і застиг на місці від почутого

– Денис! Обідати, — гукнула Марина з кухні. Високий, симпатичний чоловік невдоволено скривився, але все-таки дописав повідомлення: «Вибач, сонечко, треба бігти, занадто багато роботи».  Він поставив наприкінці смайлик із поцілунком […]

У Поліни не стало батьків. Пішли вони в один день. Поліна до сестри тоді в сусіднє село поїхала, допомогти треба було родичам, а батьків одних залишила. Поховала батьків донька… – Де ж ти жити будеш, будинку нема, сама новий не збудуєш? – запитували односельці. – Люди добрі допоможуть. А поки що у баби Каті, сусідки, поживу. А потім час покаже, що робити. Так і залишилася Поліна жити у своєму селі. Баба Катя старенька, їй потрібна була допомога. Молочко у Поліни було, і яйця. Жити можна. Так і перезимували… А потім сталося несподіване

Поліна довго в дівках засиділася. Усі сестри, навіть молодші, вже заміж вискочили, а вона з батьками жила. Дуже жалкувала вона стареньких, от і не поспішала з сім’ї йти. До того […]

Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться

Марина з Євгеном навчалися у школі з першого класу. Євген завжди був розумним красенем. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити, і на шкільних вечорах з нетерпінням чекали, коли […]