Автор: admin
Лідо, я не хочу, щоб твоя мама бувала у мене в домі. Той факт, що ти вийшла заміж за мого сина, не робить твою маму моєю родичкою. Буде у вас своя квартира — туди й запрошуй, а до мене не треба. Хочеш з мамою відсвяткувати день народження — йдіть до неї з чоловіком
— Місяці зо два залишилось, принаймні, нам так обіцяють, — каже Ліда подрузі, втомлено зітхаючи. — Біда в тому, що ці два місяці чи трохи більше якось треба ще прожити, […]
— Вже обом пора до землі звикати, а вони все складають і складають грошенята! І чахнуть над своїми статками. Син єдиний, онуки… Ми всі тулимося в тісноті, а вони жадібні! — все бурчала Еля. — Про що можна мріяти в сімдесят років?! Живі-здорові, та й гаразд! Прямо молодяться, старі ж уже, що один, що інша. І які ж, га? Удають, що не розуміють, про що я кажу! Глухими прикидаються
— Бісять мене мої свекри! Не розумію, як можна такими бути?! — кипить Еля. — Елю, заспокойся… — намагається вгамувати подругу Аня. — Не заспокоюсь! Мої батьки допомогти не можуть, […]
Я купила собі шкарпетки. Дві пари за 48 гривень – зі знижкою. І Петро образився. – Без попередження? – спитав він, поклавши чеки на стіл, ніби щойно провів ревізію в податковій
Я купила собі шкарпетки. Дві пари за 48 гривень – зі знижкою. І Петро образився. – Без попередження? – спитав він, поклавши чеки на стіл, ніби щойно провів ревізію в […]
«Мамо, мамуся приїхала» – тільки й міг думати Андрійко на бігу. Але Люба вийшла з автобуса не одна, – поряд з нею йшов повненький чоловік, у світло-сірому костюмі.Він йшов поряд з матір’ю, розмахуючи портфелем, і був схожий на начальника. Андрійко підбіг до матері та схопив її за руку, радісно заглядаючи у вічі.
Андрійко побачив автобус, що наближається по сільській дорозі, і, кинувши м’яч, побіг до зупинки щосили. Клітчаста сорочка розстебнулася, світле волосся здіймалося від вітру. «Мамо, мамуся приїхала» – тільки й міг […]
Після чергового приїзду Федір повідомив Наталії, що покохав іншу і йде. Наталя кинулася йому в ноги: » Не забирай дітей, я без них пропаду ».» Так я і не збирався, навіщо вони мені, ти їх мати на законних підставах. Залишаю вам квартиру, як придане. Але обіцяй, що будеш синам говорити, що у них хороший батько ».
Ніколи не знаєш, як складеться твоє життя, але завжди сподіваєшся на краще. Федір і Маша жили в законному шлюбі вже 5 років, за цей час у них народився син Міша. […]
– Бабусю твою ми на весілля не запросимо. Я думала, ти зрозумієш, і не доведеться тобі прямо говорити. Ну справді, Олег! Ти серйозно хочеш, щоб вона там була? Тільки осоромить нас! Де вона, село, а де ми?
– Христино, ти списком гостей мені цим тицяєш у ніс вже котрий день. Я його глянув одразу, як тільки ти показала. І нічого не змінилося. Ти мою бабусю не внесла. […]
Оленка й Світлана були рідними сестрами, але такими різними, як день і ніч. Оленка – тиха, домашня, з дитинства любила готувати, поралась на городі, мріяла про весілля в сільській церкві, про дітей і господарство. А Світлана – метка, розумна, завжди тяглася до світу: читала книжки, вчилася, а потім першою в селі зібрала речі й подалася на заробітки в Польщу.
Оленка й Світлана були рідними сестрами, але такими різними, як день і ніч. Оленка – тиха, домашня, з дитинства любила готувати, поралась на городі, мріяла про весілля в сільській церкві, […]
Коли Ганна Семенівна вийшла на пенсію, вона вирішила, що найкраще – жити в селі з сином. Степан мав хату, город, непогано заробляв на ремонтних роботах. Невістка Ірина – молода, спокійна жінка, працювала медсестрою в районній лікарні. А Ганна, попри вік, була ще бадьора й здорова, на ногах, з ясною пам’яттю й упертим характером.
Коли Ганна Семенівна вийшла на пенсію, вона вирішила, що найкраще – жити в селі з сином. Степан мав хату, город, непогано заробляв на ремонтних роботах. Невістка Ірина – молода, спокійна […]
Спершу я так раділа, що нарешті син знайшов гарну жінку. Та й Іра здалася дуже приємною та вихованою невісткою. Але тепер я дуже шкодую, що дала згоду синові на шлюб. Краще б він був самий, ніж псував життя з тою Іринкою! Вона його скоро в могилу зажене!
Я дуже шкодую, що дала згоду синові на шлюб. Краще б він був самий, ніж псував життя з тою Іриною. Перші дзвіночки з’явилися ще до весілля. Я мала обручки своїх […]
— Як куди? Яке сісти? Сидить рідня, а вас допомагати покликали, гаразд ще ти, а мати твоя яке відношення до моєї сестри має? – свекруха обурилася, зробила це голосно, так, що всі обернулися
Нещодавно я вийшла заміж. Весілля вийшло галасливим і велелюдним: у мого чоловіка Михайла було багато рідні. Після урочистості ми продовжили жити разом у тій квартирі, яку я знімала до шлюбу. […]