Автор: admin
Олена завжди була жінка тиха, лагідна й розважлива. Хтось скаже: така, що й мухи не скривдить. Але хто знав її ближче – той бачив: у її мовчанні було більше сили, ніж у чужих криках. Вона вийшла заміж за Івана – хлопця роботящого, але з характером, як у батька: впертий, гарячий, прямий. А найбільше випробування на Олену чекало її не від чоловіка, а від свекрухи Наталії.
Олена завжди була жінка тиха, лагідна й розважлива. Хтось скаже: така, що й мухи не скривдить. Але хто знав її ближче – той бачив: у її мовчанні було більше сили, […]
Прозріння прийшло до мене пізно. В свій 65-й день народження я зрозуміла, що 40 років я працювала безкоштовною служницею для своїх дітей. Безкоштовна няня, особистий психолог, круглодобова служба порятунку, але коли сили вичерпалися, мене викреслили як непотрібну річ. Коли в мій день народження ніхто з дітей і внуків про мене не згадав, я не плакала, а прийняла рішення – все, зручної бабусі більше нема, тепер я буду жити для себе. І замість того, щоб чекати чергового дзвінка, я взяла ключ від старого будинку, який мала в селі, і вирішила почати життя заново
Прозріння прийшло до мене пізно. В свій 65-й день народження я зрозуміла, що 40 років я працювала безкоштовною служницею для своїх дітей. Безкоштовна няня, особистий психолог, круглодобова служба порятунку, але […]
Я свій материнський обов’язок виконала. Тепер їх черга прийшла повертати мені борги за виховання та мої витрачені роки. Хіба я не права? – Так, Машо, діти у тебе золоті вийшли. Хоча ось що дивно для мене, ти ж їх ніколи не любила. Не приголубиш зайвий раз, не пошкодуєш. Ти ще сміялася, що домробітниця не потрібна, пам’ятаєш?
– Та яка мені взагалі різниця, що там у тебе з дітьми відбувається? Мені байдуже, чим вони там хворіють! – Кричала на дочку Марія Олександрівна. – Ти що, забула, що […]
Костя сидів у кабінеті. Він знав, чому селяни так злі на діда, хоч і розумів, що це абсолютно несправедливо. Дід його був, як би це правильно пояснити… Не чаклуном — чаклунів зараз немає, так сам дід говорив — а людиною, яка трохи більше бачить, чує, знає і вміє. Він міг підказати людині щось, міг виявити хворобу, яку лікарі не бачать, і в більшості випадків міг вилікувати її.
Костя швидким кроком йшов із магазину. Він знав, що з-за воріт, парканів, з вікон його проводжали недобрими поглядами. Він давно вже звик до цього і не звертав уваги. А йшов […]
— Вітю, я застрягла. Автобус зламався. Приїдь за мною, будь ласка. — Це ж далеко! Година туди, година назад. — Вітю, мені більше нікому подзвонити. — А переночувати там не можеш? — Де? На вулиці? — Ну не знаю. У магазині попроси чи де. Вранці приїдеш. — Наталко, не можу. Фільм крутий по телеку показують. Я пінне купив, влаштувався зручно під ковдрою. Не хочу нікуди їхати.
— Наталко, він знову не заплатив за себе? Оленка стояла біля каси, похитуючи головою. У руках у Наталки був чек на три тисячі гривень. Продукти на тиждень. Для двох, хоча […]
– А я собі черевики не можу купити, ходжу до дірок. Хай самі заробляють! – Вони образилися, – тихо промовила Ірина. – І не дзвонять тепер. – Ну й нехай! Образяться – відійдуть. Натомість зрозуміють, що у мами не бездонна кишеня!
– Мамо, ти ж обіцяла! – З докором простягла Олена, дивлячись на Ірину Сергіївну, як на чужу. – Ну, як так можна? – Я нічого не обіцяла, Олено, – спокійно […]
Тут до водія підходить одна жінка, певно, років 50 чи більше: – Я перепрошую, ви будете їхати через Епіцентр на Львів вже? – Так. Посадка ще триває 2 хвилини, маєте час, аби купити квиточок. – А я не собі. Благаю, моїй мамі вже геть кепсько вона ледь йде. Вільного таксі нема.
Вчора їхала з Калуша до Львова. Маршрут був через Болехів, Долину. В Стрию ми зупинилися на автостанції на 5 хвилинок. Якраз прийшли нові пасажири, хтось чекав посилку. Водій тоді вийшов […]
– Ти нормальний? Ти вважаєш, що все зараз зробив правильно? У день народження дружини приволік нагуляну дитину! Гарний подарунок, нема чого сказати! А квіти де, а подарунок? – Мамо, у мене виходу не було. Його мати втекла, кинула його мені в руки. Я й так няню вже місяць оплачував. – Я так розумію, це подарунок для мене! Я хотіла всім сьогодні сказати, на тебе чекала. У нас… ні, вже в мене буде дитина!
Ірина прокинулася рано, але чоловіка вже не було, тільки двері грюкнули. У неї сьогодні вихідний – день народження. Дивно, але чоловік утік і навіть не привітав. Напевно, щось термінове. Крізь […]
– Ти спізнився на десять років! Більше не дзвони…
Син забіг у квартиру, й з порога закричав:– Мамо, ми з Ганною збираємося подати заяву до РАЦСу. Настрій у Серафими одразу зіпсувався. Вона ж мати, тому син повинен був, перш […]
“Ти завжди був маминим улюбленцем!” – ці слова Олега, кинуті мені в обличчя, порушили тишу кухні. Але цього разу за ними стояла не просто злість, а щось більше – несказана правда про мамин перстень і татів годинник, яка могла зруйнувати не лише нас, а й усі наші спогади
“Ти завжди був маминим улюбленцем!” – ці слова Олега, кинуті мені в обличчя, порушили тишу кухні. Але цього разу за ними стояла не просто злість, а щось більше – несказана […]