Автор: admin
Правду кажуть, що ви не знаєте з ким живете, поки не приходиться щось з людиною ділити
Правду кажуть, що ви не знаєте з ким живете, поки не приходиться щось з людиною ділити. Я вважала Ореста своїм нареченим, та не тільки я так вважала, нас з першого […]
– Діду, а ти до скількох років жити збираєшся? – жартома запитав Макар. – А що, не терпиться вже мене оплакати та проводити? – з усмішкою відповів Ігор Вадимович
– Діду, а ти до скількох років жити збираєшся? – жартома запитав Макар. – А що, не терпиться вже мене оплакати та проводити? – з усмішкою відповів Ігор Вадимович. – […]
“Любо, ти хоч розумієш, скільки коштує твоє півгодинне купання?” – вигукувала я невістці, дивлячись на рахунок у 2000 гривень. Здається, наш сімейний бюджет тріщить по швах, а мир в домі – тим більше
“Любо, ти хоч розумієш, скільки коштує твоє півгодинне купання?” – вигукувала я невістці, дивлячись на рахунок у 2000 гривень. Здається, наш сімейний бюджет тріщить по швах, а мир в домі […]
Головний лікар підійшов до мене з нестандартною пропозицією забрати до себе дитину, від якої відмовилась мати. І ось що я вирішила
Наш четвертий малюк пови нен був з’явитися ось-ось. У мене почалися перейми. Але народжувала я третій раз: другий і третій у нас – хлопчики, близнюки. Тому, коли мене знову повезли […]
– Доброго дня, – сказала жінка і дістала з сумки червону теку. – Я Віра, із сусіднього будинку. Дід… тобто Петро Семенович, – вона замовкла, немов збиралася з духом, і, нарешті, сказала, – подарував мені цю квартиру. Віра стала частою гостею у будинку Петра Семеновича. По господарству допомагала, харчі приносила. Приходила просто так поговорити.
Після похорону батька діти повернулися до його трикімнатної квартири. Там пахло старими книгами, ліками та тим самим одеколоном «Шипр», який батько купував ще за радянських часів. Валентина, старша сестра, одразу […]
— Я коханка вашого чоловіка! Послухайте мене, він не буде з вами розмовляти, бо не хоче псувати собі настрій. Він втомився від сім’ї і хоче іншого життя. Я хочу, щоб ви його відпустили. Вам він все одно не потрібен, у вас вже є діти. Ви постійно сваритеся. Він розповідає, як ви кричите на нього щодня. Якщо ви обоє втомилися від цих стосунків, може, розбіжетесь? — Знаєте що, жіночко… Я бажаю, щоб він вчинив з вами точно так само, як зі мною! — прошипіла Антоніна і кинула слухавку.
— Я тобі що казав?! Де ти так довго була? — чоловік зустрів Тоню в передпокої, схрестивши руки на грудях, коли вона увійшла в квартиру. Вона тримала дві великі сумки […]
Надія Михайлівна згадала про пиріг і пішла на кухню. – Мамо, я допоможу, – Уляна пішла за нею. – Треба було все-таки торт купити, – невпевнено сказала дочка. – Неси чашки, наречена, – з усмішкою відповіла Надія, – торт з Андрієм їжте, а я бабусин пиріг привезла. – А це пиріг ягідний. Тут шар мелених ягід, а зверху сметанка домашня з цукром. – Це мама моя, бабуся Уляни пекла, а я допомагала. Вона наполягла, щоб пиріг спекли, дуже просила вас почастувати.
– Така серйозна справа, а ми на орендованій квартирі, ну чому б до нас не приїхати! Сватають тебе, Уляно, – Надія Михайлівна, мама симпатичної темнорусої доньки почувала себе не у […]
— Ми нікого в гості не запрошували, — спокійно відповіла Олена. — Приїхали за власним бажанням, а тепер висуваєте претензії? — Яка зухвалість! Андрію, ти чуєш, як твоя дружина зі мною розмовляє? — Не встигли! А що ви тоді тут робили два дні? — свекруха почала оглядати кімнати. — Штори криві, меблі старі, в кутах павутина. Соромно гостей в такому місці приймати!
— Ти не можеш нас вигнати! — спробував заперечити Михайло. — Ще як можу! — Олена попрямувала до хвіртки. — Ідіть всі! Негайно! Родичі, ошелешені її рішучістю, неохоче потягнулися до […]
– Все! – Слава стукнув пляшкою по столу. – Не вчи мене жити! Кожен має свої обов’язки! Я – здобувач, вона – берегиня вогнища! – Яке вогнище, Славо? Двадцять перше століття! – Саме так! І у двадцять першому столітті чоловік повинен бути чоловіком! – Олеже, ти чого її жалієш? Вона нормально живе! Не працює, дома сидить, все є!
– Ларисо! Що є жерти? – голос Слави гримів по всій квартирі. – Я годину тому прийшов додому! Олег застиг у передпокої. Щойно переступив поріг, а вже хочеться розвернутися та […]
Галина Михайлівна увійшла до квартири невістки і з жадібністю почала оглядати свіжий ремонт. У її погляді була заздрість, а ще злість, тому що незважаючи ні на що Тетяна примудрилася зовсім впоратися сама: дім повна чаша, син росте вихованим і акуратним, але навіть цьому Галина Михайлівна не була рада.
Галина Михайлівна увійшла до квартири невістки і з жадібністю почала оглядати свіжий ремонт. У її погляді була заздрість, а ще злість, тому що незважаючи ні на що Тетяна примудрилася зовсім […]