Автор: admin
Три роки тому я одружилася вдруге. Йому 40 років. Він працює водієм. Добре заробляє. Він переїхав до мене, бо залишив своє житло колиաній дружині. Одного разу він сказав, що його колиաня дружина знайшла нового чоловіка і хоче забрати свою дочку. Так і привів доньку до нашої оселі. Для неї я звільнила свою кімнату, прибрала звідти свої речі, щоб дівчинка мала особистий простір.
З першим чоловіком мені не пощастило. Ми з ним прожили п’ять років, потім розлу чилися. Жили в моїй троячкі, яка дісталася мені у спадок. Раніше ця квартира належала моїй бабусі. […]
Коли Віра приїхала додому, то сподівалася, що її чекають. Свого кутка вона не мала, бо в свій час сини переконали її продати їхню хату, щоб мати стартовий капітал, обіцяли, що маму не залишать, як та надумає додому повертатися. Першим її зустрів молодший син Микола. – Мамо, ну ти ж розумієш… Ми з Наталкою вдвох, ще діти, та й теща з нами живе. Ти б краще до Богдана йшла, у нього ж будинок більший. Богдан зустрів її біля хвіртки, без особливого ентузіазму. Його дружина Олена з холодною посмішкою сказала: – Та ми, звісно, не проти. Але в нас троє дітей, роботи багато. Якось пристосуємось
Вірі було шістдесят шість, коли вона вирішила повертатися додому з Італії. Дорога була довгою, але в голові крутилися приємні думки: як вона нарешті виспиться у своїй постелі, як знову піде […]
–Не хочу я в їхні справи лізти, але ж Костя домігся, щоб квартиру цілком передали сестрі, довів через суд, що Діна одна все тягне на собі. А, між іншим, сам оплачував комуналку і продовжує платити! І дівчинкою теж свекруха з чоловіком більше, ніж рідна мама займаються… Я вже не кажу про те, що племінниця у нас майже прописалася…
Коли Лариса дізналася про нові плани чоловіка, вона прийняла рішення, яке могло змінити хід усього її життя. Вона вирушила до РАГСу з почуттям задоволення і звільнення… … – А про […]
— Тоді вирішуй, Володя. Або ти розмовляєш з тіткою і встановлюєш правила, або завтра я подаю на розлучення. — Олена, ти не можеш ставити такі ультиматуми! — вигукнув він. — Можу, — сказала вона. — І ставлю. У тебе є час до ранку.
— Чому ти їй дозволяєш? — запитала Олена у чоловіка ввечері. — Дозволяю що? — Володимир не відривався від телефону. — Командувати мною! Твоя тітка мене як прислугу використовує! — […]
Мамо, тобі не здається, що в 72 роки таке витворяти – то вже занадто! – Коли ненька повідомила мені про свої плани – я вухам своїм не повірила. Розумію, що життя коротке і всіляке таке, але всьому має межа бути. Врешті, що ж люди скажуть?
Останнім часом з моєю мамою щось коїться. А почалось все два роки тому, коли не стало тата. В нього раптово стався інсульт. Ненька дуже важко все те пережила, батько був […]
– Скільки можна твоїй мамі, кожен вихідний до нас ходити і все перевіряти, Марино, мені це набридло
– Андрію, а що це у ванній лампочка не світить, зовсім не стежиш за квартирою, – обурено сказала Зоя Павлівна. – Забуваю купити, що ж ви через таку дрібницю, починаєть, […]
Марія приготувала вечерю, накрила стіл. Дістала з шафи сукню, яка колись так подобалася Олегу. Вона справді чекала цього вечора. Їй здавалося: це шанс поговорити, повернути тепло. Він прийшов пізно. – Пробач, затримався. Знову ці наради. – Ти… ти хоч пам’ятаєш, який сьогодні день? – ледь чутно запитала вона. – Що саме? – і в його очах промайнуло розгублення. Марія сіла за стіл і мовчала. Не плакала – просто більше не хотіла говорити. А він вийняв із сумки коробочку
Марія прокидалась раніше за всіх. Не тому, що любила ранок – просто знала: інакше все завалиться. О шостій вона вже була на кухні. Кава – як звичка. Тостер – як […]
Орися про зраду дізналася несподівано. Ні, їй не чужі люди це донесли, про це їй розповів сам її чоловік. Кирило все розказував, як було, а Орися сиділа і мовчки слухала його. Колись, коли вона була молодою, вона б розвернулася і пішла б, а зараз розуміла, що потрібно пробачити – пробачити заради дитини, заради сім’ї. І все наче добре у них було, стали жити ще краще ніж раніше, а потім про все дізналася рідня
Якби Орисі хтось колись сказав, що вона залишиться з чоловіком після зради, вона б ніколи в житті в це не повірила б. Ніколи. А сьогодні. Вона миє підлогу, на плиті […]
Алла поїхала рано-вранці. А за день – приїхав Тарас. – Де вона? – Пішла, бо не хоче ставати між тобою і кимось іншим, – відповіла Ганна. – Це правда, що ти заручений? – Розумієте, я справді зустрічався з Оленкою, але офіційно пропозиції їй не робив, бо не був упевнений, що це саме ця жінка, яка мені потрібна. А потім я побачив Аллу і наче пропав. Я без неї уже тепер точно не зможу. – Синку, таке життя. Тільки тобі вирішувати з ким бути. Він нічого не сказав. Тільки глянув у бік дороги і сів на мотоцикл
Бабі Ганні було вже за сімдесят. Дітей вона не мала – так життя склалося. З чоловіком прожили недовго, його рано не стало. А далі – робота, город, худоба, кури, та […]
— Олеже, ти тако на дивані не лежи, а бігом до Мар’яни! — гримнула вона, ставлячи кошик на стіл. — Вона спадок отримала, кажуть, від баби своєї з міста.— Мамо, та яка Мар’яна? — буркнув він, не відриваючи погляду від книги. — Я ж казав, у мене свої плани
Сонце ледь пробивалося крізь густі хмари, що нависали над селом, коли Ганна, міцна жінка з мозолистими руками й гострим язиком, увірвалася до хати, де її син Олег ліниво розвалився на […]