Автор: admin
Перше «мамо» пролунало за макаронами та сиром. Вона сказала його випадково: – Мамо, передай кетчуп … Потім почервоніла: – Пробач… Я знаю, ти не справжня…
На лавці біля крамниці я гортала телефон, у метушні буденного вечора нікого не виділяючи з натовпу. Хтось поспішав, хтось розмовляв телефоном, хтось просто проходив повз. Я б не звернула уваги, […]
– Синку, ну Надя надто проста для тебе! Подивись, її мама в хустці прийшла! – Я вмовляла сина передумати, та він вчинив на власний розсуд
Коли син привів Надю – я так здивувалась. Зовсім проста дівчина, така скромна в дешевому старому одязі, наче з секонд-хенду А ми все ж міські люди, не багатії, та й […]
Андрій сидів у вестибюлі лікарні і з нетерпінням чекав, коли вийде його коханка Юля. Він приїхав на плановий огляд. Медсестру Юлю Андрій вважав головною своєю рятівницею. Насправді чоловік був одружений і любив свою дружину Катю і їхнього сина Ігоря, але… Юлю він так і не зміг забути. І став заїжджати іноді в лікарню під приводом, що їде на плановий огляд. Катя потім його розпитувала, переживала, що з ним щось не так. – Серце кажуть, – відводячи очі брехав чоловік… – Чекаєш? – раптом почув Андрій незнайомий голос, який вивів його з думок. Він озирнувся і побілів
Андрій сидів у вестибюлі лікарні і з нетерпінням чекав, коли вийде Юля. Він приїхав на плановий огляд після тієї пригоди на дорозі, коли його ледве врятували. І головною своєю рятівницею […]
У мене двоє дітей, чоловік Дмитро, і свекруха, Марія Петрівна. Людина, яка за стільки років навчила мене двом речам: мовчати й зціплювати зуби. Але цього Великодня я врешті перестала бути “зручною”. І більше не буду
У мене двоє дітей, чоловік Дмитро, і свекруха, Марія Петрівна. Людина, яка за стільки років навчила мене двом речам: мовчати й зціплювати зуби. Але цього Великодня я врешті перестала бути […]
– Напевно, знову пройдисвіт якийсь! І як вони тільки дізнаються, у яких квартирах мешкають довірливі, самотні, пенсіонери? Цікаво, а чого він не дзвонить?
Вадим тільки підійшов до дверей, підніс руку до дзвінка, і тут його ніс почув солодкий запах пирога з яблуками. Вадим глибоко втягнув ароматне повітря і відразу побачив себе маленьким хлопчиськом […]
Ніна Іванівна йшла на підробіток. Вона допомагала людям з прибиранням. Сьогодні жінка йшла до Валерії Федорівни – однієї старенької, якій син найняв помічницю. Вона була приємна жінка, не прискіплива. Зазвичай Валерія Федорівна і чай пропонує з цукерками чи бутербродами. – Ти мене не шкодуй, Ніно, а то я від цього сама себе шкодувати почну, – сказала якось Валерія Федорівна. – Я б тебе просити не стала, але у бруді я жити не звикла, соромно… Нарешті Ніна Іванівна дійшла до будинку Валерії Федорівни. Вона піднялася на поверх, подзвонила у двері і раптом почула… Дитячий сміх
Катю дратувало, що мама ходить мити підлогу та прибирати до чужих людей. Вони це особливо не обговорювали, але Ніна Іванівна знала, що її дочка соромиться. – Мамо, ти що, не […]
Ми стояли під під’їздом будинку, де прожили тринадцять років. Сусіди проходили повз, відводячи очі. Хтось прискорював крок, наче ми були заразними. Лише баба Ніна з п’ятого поверху винесла пакет із домашнім печивом для дітей. Вдалині з’явився старий жовтий мікроавтобус. Гучний, з облізлою фарбою, але для нас він був прекрасніший за будь-який лімузин.
– Я ніколи не хотів їх усіх! – Андрій жбурнув теку з документами на стіл. – Семеро! Ти розумієш, що це ненормально в наші дні? Я стояла в центрі вітальні, […]
Я дізналася, що свекруха хоче свій будинок в селі, на свою старшу онучку відписати, на доньку моєї зовиці. Вона дуже шкодує її, бо та без тата росте, а в нашої доньки є батько, тому ми самі маємо на неї заробляти. Я прошу чоловіка втрутитися, але Петро каже, що я маю мовчати, бо нічого до того будинку його батьків не доклала
Свекруха моя сама давно живе в селі і має гарний будинок і земельну ділянку. У матері чоловіка двоє дітей: старша дочка і молодший син. Різниця у віці у них досить […]
Максим з сестричкою Алісою і батьками приїхали до діда з бабою в гості. Всі сіли за стіл пити чай з тортом. Бабуся Наталя хоч і була слаба, але їла без примх, розчулювалася на Алісу й Максима, і сміялася разом з усіма. – А я й забула, що в нас такі правнуки! – казала старенька. – Як добре, що ви приїхали. Діти сміялися і обіймали бабусю. Навіть дід Аркадій розм’якнув від доброї жартівливої бесіди. Йому було приємно, що вони знову сидять за столом разом, як і раніше… Коли вони поїхали додому, Максим раптом заплакав. – Мамо, що з ними? – тільки й запитав він
– Та навіщо дітям до них їхати? Твій дід зовсім слабий, він лежить і ні з ким не хоче розмовляти, – нервово говорила Ліза і складала їжу в сумку. – […]
Сіла я на велосипед і вже через 10 хвилин я була біля хати баби Одарки. Зустрів мене її вірний друг, пес Бровко, який почав на мене гавкати. Не знаю, скільки йому років, але мені здається, що я памʼятаю його ще з дитинства. – Чого галасуєш, ану цить, – скомандувала бабуся. – Дякую, тітко Одарка. Гостей приймаєте? – питаю, зіскочивши з велосипеда. – Заходь, Марійко. А ти яким вітром тут? – питає здивована бабуся. Довелося мені придумати історію, що я сина шукала, бо пішов з друзями гуляти, а побачила її хату і вирішила зайти
– Не можу, Марійко, цього разу приїхати. Думала, що сеньйорі легше буде, але ні. Анна, її дочка, просить щоб я залишилася на свята. Вибач, дитинко, що саму тебе залишаю, але […]