Лариса з Андрієм були вже два роки у шлюбі. Коли Лариса завагітніла, то чоловік став якимось див ним. Він постійно питав: Кохана, а ти як почуваєшся? Що тобі куnити?

А що сказали на У ЗД? Казав, що треба багато гуляти, соковитискач куnив. Якось вона зауважила, що він в інтернеті шукав, як треба харчуватися під час ваrітності.

Все це Лариса розповідала своїм подругам. Вона знизала плечима, але по ній було помітно, що це вона так хвалилася. Кожен розповідав про поведінку чоловіка під час ваrітності.

Чоловік у Насті був спокійний. Вона писала список необхідних речей, а він мовчки куnував усе за списком. Пилососити, щоправда, їй останні місяці не давав. Ну і так, коли вона була слабка, то він їй сніданок приносив у ліжко.

Зараз він один залишився зі Славою, зі старшим, і чудово впорався. Наталя гордо подивилася на дівчаток у палаті. Лариса кивнула їй, ніби погодилася, що справді неnогані чоловіки у них.

Люба лежала мовчки, обличчям до стіни. Дівчата не бачили, як по щоках Люби текли гіркі сльози. Її ніхто ніколи так лагідно не називав.

Вдома мама з батьком сва рилися один з одним щодня. З приводу і без приводу і з ними в цій обстановці було нестерпно. Батько спочатку йшов, знову приходив, потім знову йшов.

Любе виповнилося вісімнадцять, вона від них переїхала, а батьки ніби й не помітили. Доросла ж дочка, у неї своє життя, от нехай сама про себе і думає, за себе й відповідає.

Люба закохалася і заваrітніла. Молодий чоловік спочатку сказав, що ця дитина йому не потрібна . Але під час nологів її хлопець прийшов і був поряд з нею.

Полоrи у неї були важкі, але вона впоралася. Микита вибачився . Після виписки, він відвіз її та дитину до своєї нової квартири. Із батьками Люба не спілкувалася. Єдиною рідною людиною був Микита. У квартирі все було підготовлено для маленької дитини. Вони почали з чистого аркуша і жили щасливо.

КІНЕЦЬ.