Після восьми років шлюбу Людмила, пригнічена одноманітністю домашнього побуту та необхідністю виховувати малюків-близнюків Антона та Ганну, вирішила, що їй потрібно відпочити від усього цього.

Якось увечері, коли чоловік Арсеній повернувся з роботи, вона повідомила йому, що йде від нього та дітей. Вона зібрала речі та залишила квартиру, щоб відпочити та звільнитися від своїх обов’язків.

Арсеній залишився один дбати про 5-річних близнюків, розпочавши своє нове життя як батько-одинак у п’ятницю ввечері, що дало йому вихідні для планування подальшого життя.

Він одразу ж звернувся за допомогою до своєї матері, яка охоче погодилася переїхати до нього та допомагати, оскільки Арсеній завжди підтримував її матеріально, особливо у питаннях медицини.

Чоловік також зв’язався з тещею, яка була приголомшена вчинком дочки і теж погодилася допомогти, незважаючи на проблеми зі здоров’ям.

Так утворилася нова сім’я, що складається з двох бабусь, що підтримують одна одну, двох маленьких дітей і Арсенія.

Розлучення далося їм нелегко, особливо коли Людмила з’явилася в квартирі, під руку з новим партнером, не виявляючи жодного інтересу до дітей.

Навіть рідна мати відмовилася з нею спілкуватись, розчарована її вибором. Згодом життя Арсенія увійшло в новий ритм, наповнений світлими моментами.

Він дорожив часом, проведеним з дітьми та бабусями – від походів у парк до підготовки до школи.

Якось, коли сім’я готувалася до чергової прогулянки у парку, Людмила несподівано повернулася, виглядала слабкою і заявила, що дуже шкодує про своє рішення піти.

Проте Арсеній вже не хотів повертатися до минулого, та й діти давно вже забули про матір…

КІНЕЦЬ.