– Аню, а знаєш що? Виходь за мене. Обіцяю, нікому не скажу, що дuтuна не моя. Будемо жити разом. Я тебе давно кохаю, надіюся, і ти мене полюбиш.
Мій брат дуже добра людина. Його доброю користуються всі. Навіть одружився він через свою добродушність. А все було так. Ігор повертався з роботи додому. Йому назустріч ішла наша сусідка Аня. Дівчина була справжньою красунею. Ігор ще зі школи був у неї закоханий. Але вона зустрічалася з Андрієм, їхнім однокласником. Тоді Ігор зрозумів, що в нього немає жодних шансів добитися її уваги.
Аня ледь ішла. Такою її зустрів мій брат. Він вирішив зупинитися та запитати, що трапилося. Вона почала плакати, а потім стала все розповідати. З Андрієм Аня вже досить давно. Дівчина надіялася, що той візьме її заміж. А тут ще й неочікувана вагітність. Аня одразу сказала Андрію про це.
Він, замість порадіти, накричав на неї, сказавши, що ні дитина, ні вона йому не потрібні. Ще й батьки Ані…Якщо мама дізнається про вагітність доньки, то вижене її з дому. Матір ще раніше попереджала.
Тепер Аня не знає, як їй бути.
– Аню, а знаєш що? Виходь за мене. Обіцяю, нікому не скажу, що дитина не моя. Будемо жити разом. Я тебе давно кохаю, надіюся, і ти мене полюбиш.
– Вийду. А що ж робити?
Так Ігор і одружився з Анею. Спочатку вони жили добре, виховували доньку. А згодом Аня стала часто вечорами зникати з дому, у той час, як Ігор сидів з дитиною. На дружину його слова не впливали.
Вона услід кричала йому, що не кохає. І він винен, що запропонував їй вийти заміж, адже життя в них немає. Ігор все слухав та мовчав. Але недовго. Одного разу він знову не застав дружини в домі, натомість побачив записку. Аня писала, що пішла від нього шукати кращої долі, а доньку залишає йому.
Тяжко довелося братові справлятися з дитиною. Добре, що батьки хоч трохи допомагали. Мама не раз говорила, що Ігорю варто одружитися вдруге. Та й за дочкою буде кому подивитися.
Зустрів він Зоряну. Весела жінка, яка також була розлучена та виховувала двох дітей. Довго не думав Ігор, запропонував їй одружитися. Нехай діти всі разом ростуть у дружній сім’ї. Але це були лише мрії. Бо жодної дружньої сім’ї так і не вийшло. Доньки Зоряни ображали дочку Ігоря, не давали їй ні їсти, ні гратися спокійно.
А якщо та жалілася батьку, ще отримувала від сестер на горіхи. Дівчинка часто ходила голодна, а сказати комусь про це боялася. Та й в Ігоря з Зоряною нічого не клеїться. Часто вони сваряться.
А причина ось в чому.
Зоряна стала вимагати, щоб Ігор прописав її разом з дітьми у своїй квартирі. А брат знову думає, що через свою добру натуру пов’язав своє життя не з тою жінкою. Хто знає, як тепер бути? Ігор відчуває, що скоро розлучиться з нею, так далі тривати не може. А Зоряна, схоже, і не думає покидати його дім. Як все закінчиться, невідомо.
КІНЕЦЬ.