Анна поверталася з поїздки до Києва до своєї рідної Вінниці. Поїзд ось-ось мав рушити, всі пасажири зайняли свої місця, але в купе, в якому їхала Анна, було ще одне вільне місце. Потяг рушив і в цей же момент у купе зайшов імпозантний чоловік з квитком у руці.

– Доброго дня! Павло, приємно познайомиться, здається, нам по дорозі.

Крім Анни та Павла в купе були ще двоє людей, літня жінка на ім’я Лідія та її онук Андрій. Майже всю дорогу вони читали книжки, розташувавшись на нижній полиці, тому Ганна з Павлом спілкувалися лише вдвох.

Виявилося, що Павло працює інженером і періодично відвідує міста, де у компанії будуються різні об’єкти. З недавнього часу за Павлом закріпили Вінницю, де в найближчі кілька років мали побудувати два їхні нові підприємства. Тому Павло практично щомісяця на тиждень приїжджав до цього міста.

Павло здався Ганні цікавою молодою людиною. Вона була незаміжня, тільки рік тому закінчила університет, може, це і є той самий момент, коли потрібно починати особисте життя?

Потяг зупинився на платформі, а біля тамбуру вже стояла черга з людей на вихід. Анна та Павло стояли разом. Павло вийшов із вагона першим і галантно подав руку Ганні. В цей же момент він сказав:

– Ганно, а давайте обміняємось телефонами? Я тут буду цілий тиждень, сходимо кудись?

Павло дістав з кишені телефон і записав номер Анни.

Наступного ж дня Павло зателефонував до Анни, і вони зустрілися в кафе, а потім сходили прогулятися містом. Якось так само закрутилося, що всі дні, поки Павло був у відрядженні, вони проводили разом з Ганною.

Наступного тижня Павло поїхав, але обіцяв її дзвонити та писати. Дівчина його посадила на потяг, і вони розпрощалися. Павло своє слово дотримав, справно відправляючи смс-ки Ганні щовечора. А через три тижні він знову приїхав у відрядження до її міста. І знову понеслося: щоденні зустрічі, кафе, виставки та парки.

Їхній роман тривав уже півроку. Анна вже навіть встигла познайомитись із колегами Павла. Але все змінилося того фатального вечора.

Павлу треба було знову їхати до Києва. Він стояв у вагоні і махав рукою Ганні. Дівчина ледве стримувала сльози – так їй не хотілося знову прощатися зі своїм коханим. Потяг рушив і Ганна неспішно побрела додому.

Вона зайшла в магазин купити трохи продуктів на завтра, як раптово почула, що на телефон прийшло смс. З натхненням Анна опустила руку в сумочку, щоб взяти мобільний, подивилася на екран. Напевно, це був Павло. Але ні. Повідомлення було з невідомого номера, Ганна відкрила СМС та прочитала:

“Ти знаєш, що твій Павло одружений і що у нього через два місяці народиться дитина?”

Ганна перечитала повідомлення ще раз. В цей момент у неї по лобі пробіг піт. Вона залишила продукти та вийшла з магазину. Знадобилося ще трохи часу, щоб дівчина змогла прийти до тями. Вона знову перечитала повідомлення, а потім надіслала зворотне повідомлення на невідомий номер: “Хто це?”, але відповіді не було.

Ганна не знала, що робити на той момент, і вона вирішила написати Павлу:

– Це правда? Ти одружений?

Відповідь надійшла лише за годину.

– Я як приїду тобі все поясню

Але ні, більше Ганні пояснювати нічого не було потрібно. З того моменту вона додала номер Павла до чорного списку і більше вони не спілкувалися і не бачилися.

Через тиждень на Анну чекав ще один сюрприз. Вона зробила тест на вагітність і дізналася, що незабаром стане мамою. Сходивши до лікаря, вагітність підтвердилася. За 8 місяців буде малюк.

Оце так сюрприз. Тільки нещодавно 22 роки виповнилося, а тут привіт, доросле життя! Ганна набралася сміливості та про все розповіла батькам. Батьки підтримали доньку, сказавши, що до цієї новини потрібно поставитися позитивно, що все буде нормально, а мама з татом обов’язково допоможуть.

Через 8 місяців у Ганни народилася донька. Вона не стала говорити про це Павлу, але записала його у свідоцтво про народження батьком. Лише після цього Павло вийшов на зв’язок із дівчиною.

Хочете дізнатися, що було з Павлом весь цей час? Його дружина ось-ось мала народити, але Олені (так звали його дружину), хтось теж надіслав анонімне повідомлення на телефон. Текст його був таким: – «У вашого Павла у Вінниці є дівчина, звати Ганна”

Після того, як розкрилася правда, дружина Павла, не дивлячись на те, що скоро її чекали пологи, не змогла пробачити зраду чоловіка і подала на розлучення.

Коли Павло зателефонував до Ганни, то сам їй розповів про своє розлучення, але зробив це у своєрідному ключі. Мовляв, дружина дізналася про їхній роман, після чого вони розлучилися. А ще він додав, що якби знав, що Ганна вагітна, то неодмінно вийшов би з нею на зв’язок набагато раніше і обов’язково б одружився. Адже він так хоче, щоб його донька мала повноцінну сім’ю.

Ці слова ще раз довели Ганні, що жодних стосунків із Павлом мати не можна. По-перше, він ошуканець. А по-друге, він заговорив про весілля з Ганною лише після того, як дізнався, що вона народила.

А якби він про це не дізнався? Щоб тоді було? Та все просто, про Ганну він ніколи б і не згадав, бо вона йому не потрібна. А слова про шлюб та повноцінну сім’ю – це лише порожні обіцянки. На той момент Ганна для себе точно зрозуміла, що з Павлом відтепер її пов’язуватимуть виключно аліменти на дитину.

Пройшло 4 роки. Не дивлячись на високі слова Павла про те, що він хотів би одружитися і виховувати доньку, за ці чотири роки він так жодного разу і не з’явився. Навіть не подзвонив жодного разу. За чутками він працює у тій же фірмі і так само часто приїжджає у їхнє місто у відрядження.