Ігор познайомився з Оленою на роботі. У Олени не було батьків, вона виросла в дитячому будинку. Вони почали зустрічатися, потім Ігор переїхав до Олени в її квартиру.

Спочатку у них все було в порядку.

Мамі Ігоря теж подобалася Олена.

Жінка віддала молодим накопичені роками гроші на розкішне весілля.

Але після весілля Олена перестала спілкуватися зі свекрухою і навіть дзвонити їй.

— Вона каже, що я завжди роблю те, що ти мені кажеш, я не звертаю на неї уваги.

Хочу розлучитися, не можу! — скаржився хлопець мамі.

— Ні, Ігор, створення сім’ї-непросте завдання. Не ображайся на Олену. Вона виросла в притулку і потребує уваги.Вранці Олена подзвонила Анні і почала говорити образливі слова.

Вона сказала, що Анна нарешті домоглася бажаного і подбала про те, щоб ігор не повернувся більше до неї.Анна заспокоїла її і сказала, що не варто говорити такі слова, тому що вона не права, і Ігор повернеться ввечері.

Увечері Анна поклала з Ігорем консерви, їжу, і хлопець повернувся до себе додому.

Минуло 3 роки.- Бабуся, бабуся, — почувся голос дворічного Микитки. Анна поспішає зустріти онука і Олену. Микитка біжить до бабусі. Олена обіймає свекруху і цілує її.

Вони всі дуже щасливі.

— Ігор приїде завтра, — з посмішкою каже Олена.Ось так терпіння і безмежно велике добре серце врятували сім’ю сина і ощасливили всіх.

КІНЕЦЬ.