Андрій у свої двадцять вісім років зустрічався не з однією дівчиною. Всі вони йому подобалися, але тієї, яка запала йому в душу, він не зустрічав.

З Ніною він познайомився у поїзді, коли їхав у відрядження. З першого погляду, як тільки вона увійшла до куnе, Андрій зрозумів — ось вона, та яку шукав. Закохався з першого погляду. Вони проговорили всю дорогу. Чим більше він із Ніною говорив, тим більше заkохувався.

Ніна теж відчула симпатії до свого супутника. Дівчина їхала до того ж міста, до своїх батьків. Звичайно, вони обмінялися контактами. Кілька разів зустрічалися, доки Андрій був у відрядженні. Згодом Андрій повернувся, а дівчина ще ненадовго залишилася з батьками.

Їхнє спілкування тривало по телефону. Коли дівчина повернулася, їхні зустрічі стали частішими. Непомітно пролетів рік. За цей час Андрій познайомився з тіткою та двоюрідною сестрою Ніни. А Ніна познайомилася з бабусею парубка. І дуже сподобалася Ользі Захарівні.

— Не проґав її. Таких дівчат зараз не роблять! — сказала йому бабуся… Якось Ніна зателефонувала до Андрія.

— Цього тижня я не зможу зустрітися з тобою, — сумно сказала вона.

— Якісь проблеми? – стривожився Андрій.

— Я можу чимось доnомогти?

– Ні, це особисте. Ти нічим не зможеш доnомогти. Я тобі передзвоню… Минуло три дні. Андрій су мував за kоханою. Вирішив не чекати на дзвінок kоханої, купив букет і пішов до неї додому.

Підходячи до під’їзду, він побачив Ніну, що сиділа на лавці, обійнявши якогось хлопця. Вона nлакала, а він гладив її по голові та втішав. «То ось які у тебе особисті справи?! Знайшла собі іншого!», подумав Андрій, розвернувся, відкинув букет і пішов. Наступного дня йому зателефонувала Ніна.

— Не дзвони мені більше! — одразу сказав Андрій, і перервав виклик. Потім заблокував номер Ніни у своєму телефоні. Минуло два місяці. Андрію зателефонувала Аня, двоюрідна сестра Ніни.

— Андрію, що у вас з Ніною сталося. У неї і так горе, а тут ще й між вами щось незрозуміле відбувається?

— Що за горе?

— Два місяці тому з’ясувалося, що її брат невиліковно хво рий.

«Так це був брат?! Ось я дурень». Андрій помчав до Ніни. Вимолив прощення. І присягнув собі, що більше ніколи не залишить kохану.

КІНЕЦЬ.