Андрій непомітно повернувся з роботи і, підійшовши до кухні, мимоволі підслухав розмову своєї тещі та дружини.

За характерними звуками було зрозуміло, що дружина Андрія – Олеся плакала, а теща її у цей момент гладила по плечу та заспокоювала.

– Не плач, доню, не плач. Правильно, що зателефонувала мені. Все обов’язково буде добре!

Андрій зрозумів – сталося те, що рано чи пізно мало обов’язково розкритися. А йдеться про те, що Андрій покохав іншу. Невірний чоловік і сам давно хотів чесно про це розповісти дружині, адже стосунки з коханкою зайшли вже дуже далеко. Мабуть, момент настав. Чоловік навшпиньки відійшов від кухні і пройшов назад в коридор. Він прочинив двері і подзвонив у дверний дзвінок, щоб повідомити про свою появу в будинку.

– Тук-тук – це я. Думав ключі забув, але знайшов їх у кишені – крикнув чоловік із коридору.

На кухні почувся характерний скрип табуретки, що рухалася по підлозі, а через хвилину перед Андрієм стояла теща з навмисне насупленими бровами, за якою стояла заплакана Олеся.

Дружина піднесла руку до щоки, стерла вологі сліди, що залишилися від сліз. Напевно, вона хотіла в той момент сказати щось із серії:

“Андрію, привіт! Не звертай уваги, це я заплакала від того, що цибулю різала”. Олеся навіть зробила несміливу спробу кроку назустріч чоловікові, але теща на неї подивилася дивним поглядом, а потім різко смикнула за руку і дочка миттю зупинилася.

Андрій уважно вивчав свого опонента в особі тещі. Незабаром почнеться, але поки що настало тривожне затишшя, що нагнітало паніку. Однією рукою “мама” міцно тримала свою дочку, друга ж рука була опущена та стиснута в кулак.

“Зрозуміло, може й до рукоприкладства дійти” – подумав Андрій, а потім відразу ж заспокоїв себе ще однією думкою, що прилетіла в його голову: “Добре, що рука тещі просто стиснута в кулаку, адже, там могла бути качалка”.

Теща з зятем стояли в коридорі і дивилися один на одного, як ковбої перед поєдинком у якомусь американському вестерні. Теща спопеляла Андрія поглядом, а зять стояв ніби під гіпнозом і вбирав цей погляд через свої очі і пронизувався страхом, що передається.

– Ти все зрозумів? – раптом перервала мовчанка Раїса Степанівна.

В цей момент Олеся знову спробувала відсмикнути руку з міцної хватки мами, але мати повільно, як при уповільненій зйомці, повернула голову в бік дочки, а тіло при цьому залишила в тому ж положенні, в якому воно було по відношенню до Андрія. Слів було не потрібно, Олеся по погляду мами зрозуміла, що краще стояти і просто спостерігати за тим, що відбувається.

– Ми знаємо, що в тебе є коханка – грізно, але спокійно сказала теща.

Дійсно, кілька місяців тому в офіс Андрія прийшла працювати нова співробітниця – Інна, молоденька і дуже симпатична дівчина. Андрій всю свою увагу відразу ж переключив на неї. Більше його сімейні цінності (принаймні з офіційною дружиною) не цікавили, а всі його думки були лише про Інну. Дружина Олеся дізналася про це, відкривши ноутбук і прочитавши листування в одній із соціальних мереж, яку Андрій, мабуть, і не думав приховувати.

– Як шкода, що ми не можемо бути разом завжди – так починалося одне із повідомлень, які надіслав Андрій.

– Ех, я теж так цього хочу, якби ти тільки знав, – а такою була відповідь його співрозмовниці Інни.

Загалом все було ясно, спійманий на гарячому.

Андрій не став брехати тещі та дружині про те, що у нього є роман на стороні, а сміливо заявив.

– Так, паспорт у мене з собою, комплект речей давно зібраний, та я й сам хотів про це Олесі сказати, просто ви мене випередили. Єдине, я заберу ще кота Ваську. Я його ще кошеням пам’ятаю, смійтеся, не смійтеся, а він мені як синок – несподівано сказав чоловік, а потім почав кликати кота: – кис-кис-кис, Вася, Вася, кис-кис-кис.

Андрій взяв із шафи спортивну сумку і акуратно поклав туди кота, який вийшов на його заклики. Двері грюкнули й Андрія, ніби й не було. Дружина в сльози, а мати давай її заспокоювати, мовляв, багато ще таких буде у твоєму житті, так що особливо не переживай.

Вийшовши з під’їзду, Андрій сів у машину та поїхав до будинку своєї нової пасії. Зазвичай вони завжди зустрічалися на нейтральній території. Інна говорила, що не хоче поки що знайомити Андрія з батьками, бо він одружений. Почнуться непотрібні розпитування, зайве хвилювання, тому було ухвалено рішення проводити час десь в інших місцях. Але одного разу Андрій все-таки проводив Інну до квартири.

Вона, звичайно, чинила опір, говорила, що їх може побачити її мама, почне чіплятися, просити познайомитися тощо. Але Андрій, наче її не чув. Він не переставав наполягати на тому, щоб проводити свою супутницю, як справжній джентльмен, адже, незважаючи на те, що було всього 8 вечора, на вулиці вже стояла темрява, зима як-не-як. Загалом Інна погодилася, але за умови, що Андрій стоятиме на сходах поверхом нижче, щоб не дай Боже не потрапити на очі батькам.

І ось, заїхавши в пару магазинів, Андрій вже з ігристим, тортом і квітами та кільцем для Інни та зі спортивною сумкою на плечі, в якій сидить кіт – піднімається сходами на третій поверх, де живе його кохана.

Андрій зробив глибокий вдих і постукав у двері. Від хвилювання і в той же час від ейфорії через сюрприз, який він приготував, на його обличчі розпливлася усмішка, груди впевнено видалися вперед і наповнилися повітрям, щоб Андрій у потрібний момент зміг видати: “Привіт, кохана!”

І ось, він уже почув, як тихенько повертається дверний замок, Андрій приготувався до вітання, затримав подих і в цей момент з-за дверей на сходову клітку буквально просочується Інна, швидко кладе долоню на вже напіврозкритий рот Андрію та пошепки, штовхаючи його до сходів. каже:

– Тихо, тихо, чого ти прийшов? Ти що? Ми ж домовлялися, сюди – ні ногою.

– Іннаааа… Все. Пішов я від дружини. Тепер ховати нам нічого! – Сказав Андрій.

Інна відступила на крок назад і також тихо прошепотіла:

– Ох який ти нерозумний, я одружена вже 5 років і розлучається не збираюся. Я тобі не сказала просто про це, менше знаєш, міцніше спиш. Зрозумів? Давай, іди звідси, бо чоловік вийде.

Бачили б ви обличчя Андрія в той момент. Він мовчки розвернувся і почав спускатися сходами вниз. Вийшовши з під’їзду, він останній раз обернувся і подивився на вікно, де горіло світло і де жила його кохана. Тоді він відчув щось тепле, але не міг зрозуміти що. Невже це любов так іде – подумав Андрій.

Потім він подивився на спортивну сумку, в якій на нього терпляче чекав кіт і зрозумів, що це не кохання пішло, а просто кіт Васька вирішив зробити свою мокру справу і тепер результат цієї діяльності стікав по сумці, потрапляючи прямо на рукав кофти Андрія.

– Ах ти, смугастий! – посварився Андрій.

Того ж вечора Андрій відвіз назад кота до ще не колишньої дружини, поставив його біля дверей, подзвонив у дзвінок, забіг назад у ліфт і поїхав.

Двері відчинила теща і взяла сумку з котом – так Васька знову опинився в будинку, де його любили, годували нагладжували щовечора.

Минув рік.

У житті колишньої дружини Олесі з’явився новий чоловік – Віктор. Він душі в Олесі не чув, ставився до неї, як до справжнього діаманта. Доглядав, оберігав, балував подарунками. Одне тільки бентежило Олесю в ньому. Якось Віктор прийшов з роботи, йому назустріч із піднятим хвостом вибіг кіт Васька і почав тертися об його ноги. Дружина вийшла зустріти свого коханого з кухні і в цей момент задоволений Віктор сказав:

– Олесь, дивись, як мене наш кіт любить.

Але про це Олеся своїй мамі вирішила не розповідати.