Андрій повернувся додому пізно. Він спробував відкрити двері, але вони були зачинені зсередини на засув. Він здивовано подивився навкруги і раптом побачив, що біля дверей стоїть старенька валіза. А біля неї великий пакет з його одягом! Андрій взяв телефон і набрав номер дружини. На дзвінки Надія не відповідала. Андрій застиг від здивування
Надія посварилася з чоловіком, бо бачте, Андрій всю зарплату мамі віддав! Та щось була заслабла і треба було в лікарню з’їздити, от і допоміг.
Надія не зрозуміла, не оцінила його шляхетність, хоч гроші в них і були – Андрій заробляв добре.
Була велика сварка, сльози…
Через якийсь час Андрієві набридло слухати дружину і він пішов прогулятися. Думав, може заспокоїться до вечора.
Він повернувся додому пізно, спробував відкрити двері, але вони були зачинені зсередини на засув.
Він здивовано подивився навкруги і раптом побачив, що біля дверей стоїть старенька валіза. А біля неї великий пакет з його одягом…
Андрій взяв телефон і набрав номер дружини. На дзвінки Надія не відповідала.
Андрій застиг від здивування. Такого він не очікував.
Довелося йти до своєї матері. Оксана Петрівна здивувалась, але сина прийняла.
Одного разу Надія навіть прибігла до будинку свекрухи і сварку чоловікові влаштувала. Гроші хотіла, щоб він дав на їхню п’ятирічну доньку. На розлучення подала…
Так і стали вони жити після цього окремо. Андрій із матір’ю, а Надія з донькою.
Андрій доньці все купував, садочок оплачував, але грошей колишній дружині в руки не давав.
У майбутньому може б він і повернувся до неї – все-таки родина, донька.
Але поки за матір’ю був потрібний догляд і він жив у неї. Заробляв він достатньо і Надія дуже нервувала, що їй грошей його тепер не бачити.
А тут ще й закрутила Надія роман із одним чоловіком. Він був не місцевий – приїхав у відрядження на пару тижнів.
Вона думала колишній чоловік її ревнувати стане і повернеться назад. Але зробила Надія тільки гірше!
По містечку поповзли чутки про неї, що вона загуляла, не соромлячись навіть своєї доньки.
А Василь, так звали того чоловіка, що приїхав у відрядження, незабаром взяв і просто поїхав у своє місто…
А тоді сталося найгірше. Надія раптом зрозуміла, що вагітна!
Тільки от не знала вона тепер від кого. По часу підходив і колишній чоловік і Василь…
Тільки Андрій, після того, як до нього дійшли чутки про зраду дружини, хоч і колишньої вже, більше з нею навіть не спілкувався.
Дочці він своїй допомагав, спілкувався, але з дружиною всі стосунки припинив.
І народилася в Надії ще одна донька – Таня.
На батьківстві Андрія Надія не наполягала, сама розуміла, що тут ситуація 50 на 50.
А Андрій просто сказав, що дочку вона нагуляла, у нього й гадки не було, що вона може бути його.
На кого вона була схожа? Викапана Надія! Та й характером у неї вдалася…
Коли Таня підросла, то дуже не злюбила старшу сестру. У неї ж все є, а в неї нічого!
Минуло кілька років. Старша дочка Надії вже й заміж вийшла, працює. Андрій квартиру ще й купив доньці на весілля.
А Тані хто купить? У неї батька нема. А вона теж хоче і квартиру, і грошей. Їй у місті вчитися треба, вона вже вступила.
Довідалася вона в матері, хто її батько і таки знайшла Василя. Жив він недалеко від їх містечка. І заявилася Тетяна без попередження в родину Василя.
-Я ваша дочка, – з порога заявила вона сивуватому чоловіку.
У Василя було своїх троє дітей. А тут ще й невідомо, хто.
Прикинув він в голові – якраз за віком підходить, коли він у відрядження їздив.
Та й Надію згадав, але вигляду не подав. Від усього почав відмовлятися. Та й що він може дати новій дочці? Йому ще своїх піднімати, а це недешево.
Тані це не сподобалося. Викликала вона Надію. Та, довго не думаючи, приїхала, сварку влаштувала. Просила квартиру для доньки, за всі роки, що та без батька росла.
Дружина Василя все чула, навіть уже виставити чоловіка хотіла, але він заперечував, знав, що ходив до Надії не він один…
Старші діти вмовили матір почекати і зробити тест на батьківство.
Зробили і виявилося, що Василь не батько! Трохи сімʼю чужу не розвалили!
-Значить, батько – Андрій! – заявила Надія.
-Мамо, як ти могла! Як він міг! Їй він зробив, а мені нічого! Мені він теж винен, навіть більше ніж сестрі, – кричала Тетяна.
Надія з Тетяною розповіли все Андрію. Він, звичайно, розгубився, але вирішив зробити тест. Не вірив він Надії…
-Який тест! Ти батько! Ось бачиш, – Надія трясла паперами перед Андрієм. – Якщо не він, то ти. Тільки ти! Тож купуй Тетянці квартиру і будинок матері на неї переписуй. Бідолашна донечка, всього позбавлена була через тебе.
-Не через мене. Ти сама винна, – обурився Андрій.
-Бач, заговорив як!.. – не відступала Надія.
Андрій наполіг, щоб тест зробили, хоч і довелося йому всі ці крики вислуховувати.
І він виявився також не батьком!
Ось тут-то Надія й замовкла. На всі запитання дочки про батька вона тільки й відповідала:
-Немає в тебе батька… І не буде…
Більше батька для Тані вони не шукали.
Таня, через рік навчання повернулася до матері.
Народила Тетяна дитину. А батька у дитини немає.
Точніше є, але майже, як у мами. Він десь є, але хто ж він?