Вийшло так, що в моєму житті абсолютно все змінилося після того, як я познайомилася з Дмитром. Він влаштувався до нас на фірму заступником директора з комерційних питань. Симпатичний, розумний, перспективний, молодший за мене на цілих 3 роки.

Зараз згадую, що я була впевнена, що мені з ним абсолютно нічого не світить. Я повненька, молодість йде від мене вже з кожним роком, звичайна зовнішність, ні ніг від вух, ні розкішних локонів. В нас в офісі набагато кращі за мене дівчата, прямо моделі. Особливо Оксана з нашого відділу продаж. Вона така вся з себе, що повз неї жоден чоловік не пройде, щоб не поглянув в її сторону.

Я, правду кажучи, не відразу зрозуміла, що він проявляє знаки уваги до мене, адже подумати такого навіть не могла. Андрій пропонував мені часто довезти до будинку, кликав мене пообідати з ним разом, коли виходили в обідню перерву. Потім покликав в кіно, коли вихідний ми мали спільний серед тижня.

Після того фільму ми довго з ним гуляли, розмовляли, домовилися про наступну зустріч. Я була на сьомому небі від щастя. Але на другому нашому побаченні Андрій зізнався, що він не самотній, зараз одружений, він має дружину.

Сказати, що я була здивована – це нічого не сказати. Я зрозуміла, що це не моя людина, адже ніколи такою не була, я хотіла сім’ю власну, тому шукала людину вільну, або розлучену, хоча б. Та Андрій розповів, що з дружиною вже 5 років разом в шлюбі, дітей немає у них, але і відносини практично ніякі останнім часом, вони на межі розлучення з нею, сім’ю вже не рахують себе.

А зі мною завжди є йому про що поговорити, зі мною йому добре і затишно, як ні з ким іншим, переконував мене Андрій. Про перспективи нашого роману вирішили поговорити потім.

Такого уважного чоловіка, який би стільки уваги і часу приділяв мені, у мене не було ніколи. Правда, є у нього один недолік – дружина. Але я була впевнена, що вони розлучаться, адже вони, як говорив мені Андрій, давно домовилися про це.

Я намагалася знайти дружину Андрія в соціальних мережах, але не вдалося чомусь. А запитувати у нього не хотілося ні про що. Я просто вирішила, що буду щасливою. І буду робити щасливим його. А там уже нехай сам вирішує, з ким будувати подальше своє життя. Чи легко мені? Ні, але таких відносин раніше не було ні з ким.

А позавчора мене чекало дуже велике здивування. Я пішла в магазин. І тут, несподівано для себе, почула знайомий голос. Це був Андрій. Я його помітила відразу, він мене – ні. Причому він був не сам. З ним була просто шикарна жінка, як на мене.

Одягнена вона – хоч зараз знімай для модного журналу. І зовнішність у неї модельна. Висока, струнка, ну ​​все на місці у неї. Вони спілкувалися і явно виглядали щасливими, жартували про щось і це було дуже щиро, не награно зовсім. Придивилася я краще – на пальцях у обох обручки. Останні здогади розвіялися, коли Андрій назвав її по імені. Я знала, що його дружину звуть Тамара.

Я поспішила зникнути звідти, не хотілося зовсім потрапляти йому на очі, зі зрозумілих причин. Виходить, він весь час говорив неправду мені? Згодом я заспокоїлася і почала думати про краще, погані думки відганяла від себе. Усвідомила, що в мене статус жінки на стороні. Але чому він вирішив завести зі мною стосунки, ми не просто дружньо спілкуємося.

Виходить, що Андрій зраджує красуні-дружині зі мною, простуватою такою, зовсім непомітною. Жінкою за 30 із трішки повнуватою.

Нічого не розумію в чоловіках я зовсім. І не знаю, як поговорити з Андрієм відверто про це. Думаю, настав час зупинити відносини. Навряд чи я колись стану його дружиною, я тепер дуже в цьому сумніваюся. І я це дуже добре зрозуміла, коли побачила з якою жінкою він одружений, він її ніколи не залишить, не проміняє на мене.

Чи маю я право на щастя з Андрієм, адже щиро кохаю його? Як з ним поговорити? Та чи варто тепер?

Джерело