Моя дівчuна була із заможної родини, а я з бідної, тому я вирішив, що нам краще розлучuтuся
Сьогодні моя дівчина запросила своїх друзів на прощальну вечірку. Вона їхала на навчання в інше місто. Але мені було не до святкування я хотів поговорити з Наталею. Я розумів, що це наш останній вечір.
Коли вона підійшла до мене я її покликав у сад. Там було наше улюблене місце. Ми колись часто сидіти на гойдалці і розмовляли.
Ми знову сіли на гойдалку і я дивився у її блакитні очі. Мені було добре поруч з нею, але я знав, що ми не зможемо бути разом. Моя дівчина була із заможної родини, а я з бідної.
Її батьки мали великий будинок, дві машини і власну будівельну фірму. Вони купували дочці все, що вона захоче. А тепер оплатили їй навчання в університеті. Вони хочуть, щоб їхня дочка отримала диплом і мала хорошу роботу. Напевно і про зятя вони мріють забезпеченого, не те, що я.
Я народився у багатодітній сім’ї, батьки ледве зводили кінці з кінцями. Я ходив до школи у малому на мене одязі і з мене сміялись однокласники. У старших класах я пішов працювати на фабрику. Я допомагав матеріально батькам. А потім я зустрів Наталю. Я закохався у її блакитні очі і чарівну посмішку. Я ще тоді розумів, що я не зможу їй дати те, що вона отримує від батьків. Я бідняк, а вона не звикла жити у злиднях.
Коли я дізнався, що моя дівчина їде вчитись в університет, то зрозумів, що я маю її відпустити. Наталя нехай знайде там заможного кавалера, вона не має мучитися зі мною.
Я вирішив попрощатись з нею.
– Я хочу, щоб ми розійшлись. Я вважаю, що ти гідна кращого хлопця, ніж я. Я впевнений, що у місті ти обов’язково знайдеш свою другу половину. – сказав я.
– Але мені ніхто інший не потрібний, я кохаю тебе. – крізь сльози сказала Наталя.
– Я не хочу тебе бачити.
Вона побігла додому, а довго сидів на гойдалці. Мені було боляче відпускати свою кохану, але я знав, що зробив усе правильно.
П’ять років ми з Наталею не бачились. Наші спільні знайомі розповідали мені, що в неї все добре і вона щаслива у місті.
Одного разу я йшов з роботи додому. Я почув як хтось за мною йде, я обернувся і побачив Наталю. Вона усміхнулась до мене. Ми декілька хвилин мовчали, а тоді дівчина сказала мені, що отримала диплом і вирішила повернутися до мене. Вона хоче, щоб би ми знову були разом.
Я був щасливий, я зрозумів, що Наталя мене кохає і я зроблю усе, щоб вона була щасливою поруч зі мною.
КІНЕЦЬ.