Одного ранку Алла прокинулася дуже рано. Вона подивилася на шафу в кімнаті і замислилась. Її чоловік, Микола, все ще спав поряд із нею.

Алла раптом струснула чоловіка, щоб розбудити його. Микола здригнувся і сонно запитав: -Алла, в чому справа?

-Розкажи мені про свою тітку Софію. Які в неї стосунки із сім’єю? -Дивно, що ти ставиш мені таке питання, та ще й так рано. -А що тут дивного?

-Нічого. Просто вчора ти поцілувала її під час зустрічі. -Поцілувала її,

бо вона підійшла близько. Але я ніколи в житті не бачила її до цього. -Добре, якщо ти хочеш дізнатися про неї, тоді слухай…

Микола розповів, що тітка Софія була сестрою його матері, яка нещодавно повернулася із-за кордону. -А я думала, що вона тітка з боку твого батька.

-Всі мої родичі люблять та поважають один одного. Після розповіді Алла висловила занепокоєння з приводу того, що їй доведеться витратити багато грошей на дорогий подарунок до дня народження тітки Софії.

-Було б набагато простіше, якби тітка Софія була з боку батька: я могла б передарувати їй одну з блуз, які подарували мої родичі.

-Не бачу у цьому проблеми.

Можеш подарувати Софії щось із речей, привезених родичами мого батька. У результаті подружжя вирішило подарувати Софії дорогу вазу, яка вже кілька років припадала пилом в їх коморі.

-І де ти був раніше? Зі своєю геніальною ідеєю! Усю ніч не змогла заплющити очей, думаючи про подарунок.

КІНЕЦЬ.