Алла увійшла у квартиру і спіткнулася об пакет, набитий сміттям. Оглянувши обстановку, жінка ледь не зомліла – за два тижні, що її не було вдома, Гриша примудрився загадити всю квартиру.

У вітальні, спальні, у ванній і на кухні не було жодного чистого куточка. Співмешканець, сяючи, як начищений самовар, поліз обійматися, примовляючи:

— Люба, як я на тебе чекав! Нарешті ти повернулася! Проходь, сідай, я обід приготував. Рибний пиріг сам зробив, уявляєш?!

Алла глянула на раковину, забиту брудним посудом, глибоко зітхнула і заплющила очі.
До від’їзду Алли в тривале відрядження все було відносно добре. Алла старанно муштрувала Григорія, домагаючись від нього дотримання стерильної чистоти.

Коли Гриша не прийшов ночувати, Алла занепокоїлася. Вона досі на нього злилася, але, виявляється, до його відходу жінка виявилася абсолютно не готова.

— Розумієш, люба, мама – людина літня, і я дуже турбуюся за її здоров’я! Ще раз вибач за те, що тоді тобі не подзвонив і не попередив.

Після розлучення особисте життя Алли не складалося. Не те, щоб вона не хотіла ще раз вийти заміж, просто кандидата в чоловіки відповідного не траплялося. Алла дефіцитом уваги не страждала, навколо неї постійно хтось та й увивався. Перевагу жінка віддала Григорію – сорокарічному чоловікові, цілком самостійному, який залицявся до неї особливо наполегливо.

Відсутність у кавалера окремої квартири Аллу абсолютно не бентежила, жити можна було б і в неї.
Заробляла Алла пристойно, жила в окремій двокімнатній, нещодавно відремонтованій квартирі, їздила на новенькому автомобілі.

Матеріальних проблем у тридцятисемирічної жінки не було, тому коли Григорій запропонував своїй обраниці зійтися, вона подумала і погодилася:

— Ну, давай спробуємо. Тільки Гриш, у мене одна умова – я терпіти не можу безладу! І пияцтва теж не потерплю.

— Я зрозумів, – кивнув Григорій, – я сам охайний, мене пил по кутах до нервового тику доводить. Я багато років жив один, тому чудово навчився господарювати. За це навіть не переживай. А що, у тебе хатньої робітниці хіба немає?

— Ні, – здивувалася Алла, – навіщо вона мені? Я сама за порядком стежу. Генеральне прибирання один раз на тиждень роблю, мені достатньо.

— Аллочко, ти не хвилюйся, – запевнив кохану Григорій, – у нас із тобою з цього приводу взагалі проблем не виникне. Я тебе не розчарую, обіцяю!

Треба сказати, що чоловік у прибиранні певних висот усе ж таки досягнув – принаймні, вже за тиждень спільного проживання він без нагадування акуратно складав брудні шкарпетки до спеціального кошика для білизни.

Їхала Алла з легким серцем. Вона чомусь була впевнена, що за її відсутності нічого страшного не станеться, а тепер, стоячи посеред передпокою і роздивляючись руїни, які залишилися після її двотижневої відсутності, Алла не знала, що робити.

— Гришо, це що? Я не зрозумію, що тут сталося? Чому такий бруд навколо?!
— Розумієш, люба, – почав виправдовуватися Григорій, – виникла форс-мажорна ситуація… У мене категорично не вистачило часу на прибирання!

Я з роботи додому повертався пізно, швиденько собі щось готував, так втомлювався, що навіть тарілку помити за собою сил не було! А ти, до речі, чому не попередила? Я тебе завтра чекав. Ось, витребував якраз вихідний, вирішив порядок навести, щоб тебе не засмучувати.

— Порядок? – розлютилася Алла, – по-ряд-док?! Та тут ремонт заново потрібно робити! Ти не розумієш, що за ці два тижні ти угробив два роки моєї роботи!

На ремонт у мене пів мільйона пішло, я в усьому собі два роки відмовляла, гроші відкладала, щоб квартиру нарешті до ладу привести! Сварилася Алла з Григорієм довго. Коли жінка дізналася, що співмешканець зламав нову мікрохвильовку, розлютилася:
— І двох місяців не минуло, як я її купила! Гришо, скажи мені, ти знущаєшся? Як ти примудрився спалити мені техніку?
— Розумієш, люба, – знову почав каятися Григорій, – я сам не розумію, як так вийшло.

Я вмію користуватися мікрохвильовкою, у моєї мами у квартирі стоїть цей прекрасний прилад.
Просто я поспішав і поставив розігрівати їжу відразу в каструльці. Ну, маленька є в тебе така. Була, точніше…
Алла вирішила, що з неї досить. За годину речі Григорія виставили на сходи, співмешканця теж Алла виштовхала за двері і веліла:

— Іди і більше ніколи не попадайся мені на очі! Бачити тебе не хочу!
Гриша пішов, але практично відразу повернувся – мабуть, у плани чоловіка розрив стосунків не входив, тому він зробив усе, щоб залишитися поруч з Аллою.

— Вибач, люба, – канючив Григорій, – я сам не розумію, як так вийшло! Хочеш, я все тут приберу? Швидко порядок наведу, чесне слово. Давай ти на кілька годин підеш десь погуляєш, відпочинеш, а я в цей час квартиру до блиску відмию! До моменту повернення Григорія Алла вже трохи отямилася:
— Дуже мені цікаво, як ти це зробиш! Містера Пропера викличеш? Ні, я просто не розумію, як можна було довести квартиру до такого стану!

Що тут відбувалося? Таке відчуття, що всі два тижні в моїй двокімнатній гуляла орава підлітків. Іншого пояснення я не бачу! Алла

Григорія пробачила, але з умовою – він оплатить клінінг. Гриша, скриплячи зубами, погодився – дуже йому не хотілося повертатися до мами і терпіти її щоденні нотації. Наступного дня після возз’єднання Алла зіткнулася біля під’їзду зі своєю сусідкою, Варварою. Жінки одна одну ненавиділи, Варю кілька разів Алла спіймала за фліртом з її чоловіком:

— Алко, почекай, – зупинила сусідку Варвара, – запитати в тебе дещо хочу.
— Ну, кажи. Я поспішаю, – Аллі не хотілося розмовляти з Варварою, – чого тобі?
— А ти що, мужика собі завела? – безцеремонно поцікавилася сусідка, – бачила я кілька разів, як до тебе такий імпозантний чоловік увечері заходить, а вранці йде.

— А твоє яке діло? – розлютилася Алла, – що, і до нього лізти будеш? Варю, я не зрозумію, тобі що, інших чоловіків мало? Обов’язково потрібно в моє особисте життя влізти?
— Та я просто запитую, – закотила очі Варвара, – що ти така агресивна? Все ніяк мені Миколу свого забути не можеш? Ну так, був гріх, хотіла його в тебе забрати… Але я ж вибачилася! Яка ти все-таки злопам’ятна, Алко. Як слон! Він, кажуть, образу все життя пам’ятає!

Алла й не підозрювала, що в голові Варі вже давно оформився план із завоювання її Григорія.
Варвара сусідці відчайдушно заздрила: і робота в тієї була кращою, і фінансове становище набагато стабільніше. Та й залицяльники – симпатичніші й забезпеченіші. Варі знадобилося всього чотири дні, щоб Григорія заманити у свої тенета.

Сидячи з чужим чоловіком на кухні, Варвара слухала його скарги і співчутливо кивала головою:
— Вона мене не цінує абсолютно! – розкривав душу перед Варварою Григорій, – так старався, пиріг для неї випік уперше в житті, а вона мені його в обличчя кинула! Уявляєте?

— Не ту ви жінку, Григорію, вибрали, – зітхала Варя, – Алла – вона ж акула, її не цікавить нічого, окрім власного благополуччя!

Ви собі навіть уявити не можете, як мучився її перший чоловік! Вона з нього мотузки вила, всю зарплату відбирала, контролювала кожен крок. Сусіди подейкують, що навіть била його!
— Та що ви кажете! – жахнувся Григорій – так, мабуть, і справді помилився я.

Дуже шкода, а я з цією жінкою планував залишок життя провести…
— Ну що ви, Григорію! Навіщо вам такий важкий тягар? Навколо багато вільних, розуміючих і, що найголовніше, турботливих жінок! Вам варто тільки озирнутися…

До ранку Алла обдзвонювала лікарні, вона й не підозрювала, що Гриша чудово проводить час у Варвари…

— Мамі погано стало, поки я швидку викликав, поки в лікарню повезли, поки обстежували… Загалом, тільки під ранок додому повернувся і відразу ж заснув.
— Звичайно, я все розумію. Мама – є мама, тільки ти, будь ласка, Гришо, не роби так більше. Я мало з розуму не зійшла, поки тебе шукала!

Два місяці Гриша кочував між двома жінками. Аллі він збрехав, що тепер тричі на тиждень ночуватиме у матері.
Своїм становищем Григорій щиро пишався, йому лестив той факт, що доглядають за ним одночасно дві жінки.
У кожної, як пояснював Гриша своїм друзям, є свої переваги: Алла прекрасно заробляє, грошей з нього не вимагає, він живе на її повному забезпеченні.

А Варя – затишна, домашня, ласкава, його турботою і любов’ю оточує. Якось після чергових посиденьок із друзями Григорій повернувся додому в абсолютно непристойному вигляді Алла п’яниць терпіти не могла, саме через цю згубну звичку вона і розлучилася з першим чоловіком. Природно, вона не стрималася і вилаяла Григорія.

Завжди спокійний Гриша критику несподівано сприйняв болісно:

— А я не зрозумію, а що це ти рот свій на мене відкриваєш? Ти, Алко, маєш бути вдячна мені за те, що я тебе взагалі підібрав! Тобі майже сорок, кому ти потрібна, крім мене? З одного боку, я тебе розумію, тобі хочеться створити сім’ю з таким, як я. Пристойним, таким, що повністю відбувся в житті…

Алла сторопіла:

— Я? Вдячна? Гришо, тобі не здається, що ти на себе багато береш? Повір, мені не варто нічого знову зібрати твої речі і виставити тебе геть! Коли ти наполягав на спільному проживанні, я тобі що сказала?

— Та я й сам піду! – розлютився Григорій, – тим паче запасний аеродром у мене вже давно готовий! Я з Варькою кілька місяців зустрічаюся. Що, не очікувала? То-то ж! Хороші мужики на дорозі не валяються. Загалом, я йду. Варька – вона інша, не така мегера, як ти. Я, як мені здається, її більше люблю!

Алла такого нахабства терпіти не стала, виставила Григорія і твердо для себе вирішила більше ніколи не мати нічого спільного з цим зрадником.

Варвара тріумфувала: нарешті їй вдалося “обскакати” ненависну сусідку. При зустрічі Варя дивилася на Аллу зверхньо, щоправда, недовго. Григорій і Варвара прожили менше місяця – чоловік про свою витівку пошкодував практично відразу.

Варя, отримавши його, так би мовити, в одноосібне користування, якось швидко змінилася – стала вимагати грошей, уваги, змушувала Гришу кожні вихідні їздити до своєї матері на дачу. Та й готувала вона куди гірше, ніж Алла. Григорій, упевнений у своїй неперевершеності, спробував повернутися до Алли:

— Я все зрозумів, люба, – заламуючи руки, верещав ловелас, – я дуже перед тобою винен! Я тобі обіцяю, що з Варварою сьогодні ж усі стосунки розірву. Аллочко, за цей час я встиг зрозуміти, наскільки сильно я тебе люблю! Ну що ти мовчиш? Ти не рада мене бачити?

Алла мовчки зачинила перед Григорієм двері. Несподівано їй стало легше: нехай зрадник котиться куди подалі разом зі своїми зізнаннями, їй і одній тепер добре!

Григорій із Варварою прожив недовго, з’їхав до своєї матері.

Алла більше не прагне заводити стосунки, жінка вирішила, що краще бути самій, ніж разом із ким попало.

Варвара не втрачає надії влаштувати особисте життя, але у неї поки нічого не виходить.

КІНЕЦЬ.