У крихітну крамницю під непримітною вивіскою, розташовану у майже безлюдному провулку,
зайшов юнак. Він зупинився у дверях і озирнувся.

Крамниця була такою маленькою, що юнак засумнівався, чи зможе знайти тут те, що йому потрібно. Але на дзвінок дзвіночка вже вийшла господиня цієї скромної крамниці, літня привітна жінка, і юнаку стало незручно просто так розвернутися і піти.

— Ти шукаєш парфуми в подарунок, синку? — запитала господиня крамниці.

— Так, правда. — трохи зніяковіло відповів молодик. Він уперше в житті вибирав подарунок для дівчини, і дуже хвилювався.

— Дівчина, про яку ти думаєш, любить гуляти осіннім лісом, збирати оберемки різнокольорового листя і приносити їх додому, вона любить сонце і вітер, ванільне морозиво та гіркий шоколад, любить бігати босоніж і танцювати. — задумливо сказала господиня лавочки, дивлячись на юнака. — Вона — справжній шибеник, весела і бешкетна.

— Все так, — посміхнувся молодик.
— Тоді маю аромат для неї!

Хазяйка пішла вглиб крамниці і повернулася з прозоро-блакитним флаконом, розписаним білими ліліями.

Вона відкрила щільну кришечку, і аромат літнього поля наповнив магазинчик. У ньому переплелися запахи скошеної трави, суниці, дикого меду та смоли.

Юнак постояв кілька секунд, тримаючи в руках флакон і кивнув головою:

— Це те, що їй сподобається. Я певен.
Господиня запакувала флакон у коробочку і вручила її хлопцю зі словами:

— Ці парфуми називаються “Ти незвичайна”.

— Дивно! — вигукнув молодик. — Я саме хотів сказати їй саме ці слова!

Наступним увійшов солідний уже немолодий пан. Все в ньому видавало людину, яка намагається виглядати бадьоріше, ніж є.

Він недовірливо оглянув стелажі різнокольорових флакончиків і насупившись, повернувся до господині крамниці:

— А є у Вас… словом, мені потрібні…
— Парфуми для вашої дружини?

— Ось саме.
Господиня подивилася на нього і зітхнула:

— Вона дуже мила та ніжна жінка. Любить світло свічок, тиху музику, багато читає. Їй подобаються троянди та півонії, шум нічного прибою, ранкові прогулянки із собакою. Вона часто дивиться на зірки, пише вірші та мріє про музеї Праги.

— Гм. — невиразно хмикнув пан.
— Візьміть для неї цей аромат. – господиня подала йому розкішний золотий флакон.

Терпка гіркота ванілі та шоколаду пом’якшувалась чистою свіжістю оксамитової троянди, чорної смородини та груші.

Пан кілька разів вдихнув запах, постояв, прикидаючи щось в голові, і нарешті сказав:

— Що треба! Беру два!
Господиня похитала головою:

— Це неможливо. У моєму магазині немає двох однакових ароматів та двох однакових флаконів.

— Але мені потрібно два парфума! Саме однакових!

— Для дружини та для жінки, з якою Ви її обманюєте? — підняла на нього очі господиня крамнички. — Але так не буває, та жінка зовсім інша.

Обличчя пана від хвилювання пішло червоними плямами:

— Що? Що за марення?.. Дайте мені два схожі, або розлийте ці по маленьких флаконах!

Господиня зітхнула і знову похитала головою.

— Так не буває. — повторила вона. — Вам потрібно вибрати, кому з них Ви подаруєте ці парфуми. Вони називаються “Єдина”.

Пан схопив флакон і, щось сердито бурмочучи собі під ніс, вийшов з крамниці, грюкнувши дверима.

Втомлена жінка в поношеному пальті і зі старомодною сумочкою в руках довго стояла мовчки, ніби не знаючи, що сказати. Здавалося, їй важко було говорити, і господиня, тихенько займаючись своїми справами, не заважала їй. Нарешті, жінка наважилася:

— Я хочу щось таке… таке… для моєї доньки. — запинаючись промовила вона.

— Мені здається, “щось таке” потрібне не їй одній. — усміхнулася господиня.

Жінка сумно зітхнула та безнадійно махнула рукою.

— Колись… — тихо промовила вона, — колись і я…

— Колись ви були дуже близькі з Вашою дочкою, але поступово нерозуміння зростало, і ось воно вже перетворилося на віддалення, правда?

Жінка кивнула головою і тихенько схлипнула.

— Ви вбиралися в ті самі речі, мінялися сумочками і шарфиками, разом ходили в кіно, вечорами пили запашний чай з корицею, ділилися своїми справами, читали вголос. Вам обом подобалися довгі прогулянки пішки, заходи сонця, цукерки з лікером і яблука в карамелі.

А ще ви обидві не любите золота, але обожнюєте срібло, не одягаєтеся в червоне, зате носите всі відтінки зеленого.

— Так-так! — слабко посміхнулася жінка. — Ви все точно вгадали!

— Візьміть ось ці парфуми для вашої дочки, але обіцяйте, що й Ви ними користуватиметеся!

Жінка обережно відкрила темно-зелений флакон, і її огорнула хмара аромату ніжної, кришталево-чистої туберози, оксамитової сливи та пізніх осінніх ягід, наче холодне нічне повітря промайнуло над тихим садом.

— Як ніжно!.. — сказала жінка. — Моїй доньці сподобається цей аромат! Вона… ми… вона так любить холодну осінь!

— Ці парфуми називаються “Осіння ніжність”. — усміхнулася господиня.

Маленька дівчинка рішуче пройшла прямо до прилавка і серйозно подивилася на господиню крамниці:

— Я хочу подарувати парфуми моїй старшій сестрі. — сказала вона.

Господиня присіла навпочіпки поруч із дівчиськом:
— Твоя сестра багато плаче, правда?

— Так. Вона мала вийти заміж, але розлучилася зі своїм нареченим.
— Все буде добре, дитинко. — господиня погладила дівчинку по плечу. — Хочеш, я вгадаю?

Твоя сестра – справжня казкова принцеса! У неї довге волосся, великі очі та гарна посмішка. Вона любить зелений чай, вершкову карамель та білі тюльпани.

Вона годує бездомних тварин, їй подобається дарувати подарунки та бігати під дощем.

— Вона така і є! — радісно посміхнулася дівчинка. — Моя сестра дуже добра!

— Візьми для неї ось це! Ці парфуми називаються “Стара казка”. — Власниця простягла дівчинці витончений флакончик у формі рожевого бутона. Дівчинка відразу відкрила його і понюхала.

Квіткова насолода м’яко перетікала у вершково-горіхове тепло, а крапля кавової гіркоти надавала аромату пудрової легкості. Задумливе обличчя дівчинки осяяло радісною посмішкою:

— Їй дуже сподобається! Я так мрію, щоби вона перестала плакати! — Вона вдячно подивилася на господиню крамниці, — А як Ви вгадали, що моя сестра схожа на принцесу? Ви її знаєте?

— Ні, дитинко. — Відповіла господиня крамниці, — Я не знаю твою сестру. Але я тепер тебе знаю. — вона посміхнулася. — У моїй лавці можна купити в подарунок парфуми тільки для найулюбленішої людини.

А в наших очах завжди відображається той, кого ми любимо!

КІНЕЦЬ.