А я не раз казала: “Катю, ти не така вже й королева, щоб чоловіками перебирати. Тримайся свого Петра, сама його вибрала, ніхто ж тебе не заставляв. Я ж з вашим татом жила лише заради того, щоб у вас тато був”. Але ви знаєте, старша дочка каже, що то через мене Катя така стала. Вона їй подарувала путівку в санаторій, а та перепродала її подружці, а за ті гроші купила сину одяг. Але може то й по-чесному, без батька хлопчина через неї живе!
А я не раз казала: “Катю, ти не така вже й королева, щоб чоловіками перебирати. Тримайся свого Петра, сама його вибрала, ніхто ж тебе не заставляв.
Я ж з вашим татом жила лише заради того, щоб у вас тато був”. Але ви знаєте, старша дочка каже, що то через мене Катя така стала. Вона їй подарувала путівку в санаторій, а та перепродала її подружці, а за ті гроші купила сину одяг. Але може то й по-чесному, без батька хлопчина через неї живе!
Я все життя зі своїм Сергієм прожила, хоча ні каплі його не любила. Але як інакше, дітям потрібен був тато. Але виявляється, я все робила не правильно.
В нас зі Сергієм двоє дітей, дві дочки, які вже давно дорослі, а я вже бабуся.
Старша моя дочка гарно вийшла заміж, молодша ж вискочила заміж в дев’ятнадцять, лиш би піти з дому, бо не могла, як вона сказала, слухати верески тата.
Ми з чоловіком погано жили, але покажіть мені пальцем ідеальну сім’ю? В кожного є якісь недоліки, і раз ви вже вибрали цей шлях, то треба по ньому йти.
В старшої гарний чоловік, двоє діток, в них свій квітковий бізнес. А ось Катерина собі знайшла не дуже хорошого чоловіка. Ще мій чоловік, коли живий був, казав лишатися того “руля” і бігти від нього ще до весілля, не послухала, привела на світ сина. Ну добре, хоч на одному зупинилися.
Я знала, що погано з ним Катя живе, але я все наголошувала, що дочка сама коваль свого щастя. Так, говорила я і таке Каті, що вона не не така вже й красуня, щоб перебирати чоловіками.
– Я скільки з вашим татом прожила і нічого.
Чоловіка мого вже на цьому світі немає, а дочки досі говорять, що я зробила лише гірше, коли жила з татом заради них, хоча я так не вважаю. Для них я сім’ю зберегла.
Ось і Катрусю я свою довго намовляла, щоб не подавала на розлучення, бо як вона сина сама тягтиме.
Але ви знаєте, не послухала мене дочка і за сім років розлучилися вони.
Я все Катрусі говорила, щоб за сина дбала, бо своїми ж руками лишила його батька.
Я сумніваюся, що Катя ще заміж вийде, тільки онука шкода.
А недавно до мене старша дочка приїхала і почала говорити, що це я винна що Катя така.
– Мам, ти глянь на Катю. Та вона змарніла, про себе геть не думає. Я їй купила відпочинок в санаторій, так вона його перепродала подрузі, бо не хотіла без сина їхати, щоб той не образився.
Але донька сама винна, для чого було на розлучення подавати. Що вона тепер з Антоном сама робитиме. Олі добре, в неї чоловік за нею горою стоїть, а в Каті нікого. Могла б як і я, на дещо очі закрити, але чоловік би поруч був.
Я не знаю, може і я не права, але в селі без чоловіка дуже важко.